Новий жанр для сцени: street-omedy

Практично синхронно і цього року завершились шоу талантів у Великобританії та Україні. Український конкурс "Україна має талант-2", якщо чесно, став якимось пріснуватим цього року. І переможиця більше має талант соціального значення, аніж дійсно унікальний голос. Але відбіркові тури для мене як для глядача у британському та українському конкурсах за рівнем виконавців і претендентів - це просто небо і земля. Навіть якщо шановні співвітчизники хотіли епатувати українське журі чи привернути увагу до себе - ну навіщо вони по стонадцятому разу намагались заспівати "ледігагачу" пісню (кент рід мааай, кент рід мааай, но хі кент рід маай покєєр фейс) чи зіграти на віолончелях в танці? Оригінальність має базуватись не на тупому копіюванні селебрітіз. Вигадайте щось своє, базуючись на вже відомому.

Подивіться на цих хлопців, двох студентів у дуеті Twist and Pulse, які виступали в Британії цього року в рамках конкурсу "Britain's Got Talent 2010".

За основу іміджа взятий "прикид" та манери хлопців із лондонського Іст-Енду. Для тих, хто не в курсі: Іст-Енд - це таке місце, де народилися стиль музики "драмнбасс" та "грайм", поняття "фірма", сучасний образ вуличних банд, європейського стрітденсу та піратські радіостанції "туманного Альбіону"; якби Троєщину та Борщагівку перенести в Лондон і трохи осучаснити "ріальних пацанов" - ото і буде Іст-Енд.

За основу танців - стрітденс, шафл, джамп, степ і решта. За основу сюжету - більшість сучасних популярних кліпів (хто уважно слідкує за музичною індустрією, телеканалами та радіо - протягом номеру ловлять ще додаткові порції fun). І хлопці своєму жанру придумали назву "стріт-омеді" - вулична комедія. Дійшли до полуфіналу. На жаль, шарінг цих відео з YouTube обмежений, тому:

Їхній виступ у відбірковому турі
Їхній виступ у півфіналі

Стьоб? Так. Гарний стьоб? ще й який. Стильний. І навички стріт-денс дуже ОК. І ніяких ледігаг і настькаменьских, жодної політики в гуморі і т.п. І головне: весь номер покладено на колорит британської танцювальної і вуличної культури, на особливості тамтешнього ТБ.

Навіть якщо стібетесь на сцені - робіть це по-своєму і талановито. І не переносьте те, що підходить для Нью-Йорку чи Лондона, на вітчизняні терена. Стежте за реальністю в нас, яку можна було б показати по-своєму. Бо від численних суперфабрикових дівок, зіркошоу і україноталантів, "заточених" під російську чи американську модель іміджу, пісень і номерів на сцені, уже просто сумно.