Jan 8, 2009
"Кука" і зимове
Ти наодинці
Дні
Такі повільні
Алло,
Ну давай, телефон мій,
Дзвони, дзвони, дзвони
Алло
Де всі вони
Де всі вони є?
(с) Бумбокс
...........................................
Закінчив цикл статей для університетської газети, так що найближчі декілька місяців студенти та студентки вишу, де я мав задоволення навчатись свого часу, почитають трохи про блоги, блоггінг і всілякі такі штуки.
Записник відкрито на сторінці "плани на січень" - і чиста сторінка.. Зібратись із думками - це проблема. Цікаво, відколи. Зазвичай, думки у мене не розбігаються..
Зима - так, зима. Хуртовина злегка, а то й просто холодний рвучкий вітер. Він змітає минуле. А чи намете чогось гарного в цей рік? Хочеться.. Як у Іри Цілик - "хочется в теплую Прагу и в губы"..
Закинув справи - треба (одвічне "треба", "мусиш", "варто") повертатись у робочий ритм. А то зручно лягати спати о першій ночі і прокидатись о десятій ранку. Скоро цій "халяві" прийде очікуваний "фініш".
А ще..гарний фільм подивився. Один із тих, після яких стає дуже тепло десь там, де серце. І ще - після таких фільмів дуже дітей хочеться )) Своїх. Фільм "Кука" 2007 року, я свого часу не бачив. Про дівчинку, яка вміла дати собі раду одна у великому місті, але боялася собаки. І про те, що ми ще можемо бути людьми. І звичайно ж - казка, так, інді-казка, тепла, зі сльозами десь у горлі, із неповторним епізодом коли вона дивиться мультики із дерева; із смішною провокацією на дитячому майданчику, аби взяти потрібні їй продукти, залишивши замість них гроші; із філософським "я уже поиграла, а вы всё равно поваляете" та дорослим "вам что, заняться больше нечем, чего вы кричите?!" Із сценками із вікна пітерського кафе. Із пронизуючим до сліз поїданням Кукою цукерок перед вітриною дорогого магазину. Із ранковою вівсянкою та ведмедиками у маленької дівчинки та дорослої успішної жінки. І просто зі спробою пробудити в кожному із нас щось тепле. Фільм, аби ми не забували про те, що ми - люди.. Подивитись обов'язково усім, кого так само як мене дістали гучні покази новинок без змісту та сюжету. Гарного вечора усім вам. Я вас люблю. Кого менше, кого більше )) Не забувайте бути людьми..
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ
-
Хотят ли русские войны? Не спрашивай у тишины, Не спрашивай у тех солдат, В мемориалах, что лежат. Спроси у цинковых гробов, В котор...
-
Якщо в Ubuntu, якою до того користувався 3 роки, апостроф одразу був в розкладці українською "з коробки", то для Mac доводилося...
-
Пост вперше опубліковано 06.01.2011. Але вважаю за доречне оновити його сьогодні Цю колядку я знаю від своєї нині вже - на жаль - покійної...
-
Думаю, в начале нового рабочего года не только я люблю устраивать "чистку" своим аккаунтам в соцсетях и рабочим файлам. Весь прошл...
-
Дни праздничные, и пока народ отходит от выпитого и съеденного за минувшие полутора суток, вспомнилась тут мне одна старинная песня, которую...
Зима - так, зима. Хуртовина злегка, а то й просто холодний рвучкий вітер. Він змітає минуле. А чи намете чогось гарного в цей рік?
ReplyDeleteсказано дуже влучно про мiй настрiй цього року...
дітей хочешь?)
ReplyDelete2 myrki:
ReplyDeleteдякую.. приємно, що комусь ці думки влучають у сприйняття )
2 О.К.:
хочу-хочу *показує язика і дражниться* я люблю дітей, але хочу від коханої людини, а не просто "шоб було"
:) пропоную оголосити 2009-тий роком любові. В кого першими народжуються діти - з того цукерки!
ReplyDelete2 Оксана:
ReplyDeleteне знаю як ти, а я поки що дітей не планую так точно ;))) хоча 2009-й роком любові оголосити можна..