(с) by Ulli Taunusсьогодні день почався із відсутності світла. звичайного звичного електричного. було сонячне. воно іще не встигло крізь хмари продертися, на землю спертися, сповнитися пристрасті і тепла до нового дня. ноутбук мовчав, не грав, не давав відчувати музики звуки, як би не просили цього клавіші й руки. не було світла звичного звичайного електричного.
зате був чай. сніданок. займався над містом буденний ранок. і кожен ковток вбирав у себе холодний вітер за вікном набором випадкових літер. із звичного сонячного. колись чи потім. реальність повисла на тоненькому дроті із павутиння.
у дворі двірники як завжди - мели навпаки проти стрілки годинникової свої вулиці у ранковому поросі. прокидалися ми усі. у дворі біля офісу численної із численних фірм незліченних увімкнули дизельний двигун - щоб світло було. звичайне звичне електричне. інколи йдучи повз, думаю я, що світло вранці їм потрібне, щоб пити запашну ранкову каву, навіть розчинну, але таку необхідну, невпинну, вчасну саме вранці, коли перші сонячні зайці вистрибують по капотам машин поміж шин на дахи і звідти нам посміхаються. нам, котрі так звикли жити із світлом звичним. звичайним. не часто сонячним. але електричним.
Как хорошо ты пишешь на украинском, при то м что разговариваешь на русском-)))
ReplyDeleteспасибо ) скорее - как хорошо я говорю на русском, при том что родной украинский, а мыслю я вообще на английском часто =)
ReplyDeleteну як тобі вдається зробити прозу такою поетичную?!
ReplyDeleteніколи не пробував грати на ударних? мало б вийти.. в тебе неперевершене відчуття ритму
на ударних не пробував. але іноді бавлюся у Fruity Loops - роблю драмнбасові треки )) і ще колись намагався реп-поезію писати, але кинув
ReplyDelete