роздуми про фаховість у освітній системі

сьогодні у телефонній розмові із другом торкнулись теми освіти у наших вишах та рівня і якості знань, які надаються під час навчання. а саме - що рівень та фаховість знань у наших вишах у 80% випадків не відповідає вузькій спеціалізації, яка врешті-решт і потрібна для того, аби якісно робити свою роботу. приклад простий: я отримав два роки тому магістерський диплом із спеціальності "Фінанси". У "Фінанси" можна "запхати"
фінансову аналітику
фінансовий менеджмент
фінансовий аналіз
стратегічне планування
фінансовий аудит
фінансовий та банківський облік
бухгалтерський облік
фінансове прогнозування
фінансову санацію та колекторські послуги
і ще до бісової мами усілякого теоретичного та прикладного фінансового начиння. а тепер просте питання - ХТО СЕРЕД ЦІЄЇ КУПИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Я? виш дав освіту, дав диплом і виштурхав у плечі два десятки магістрів спектоного літа 2007 року. хочете знати, як склалась їх подальша доля? розкажу вам про декількох. одразу відкину 5-6, які працюють бухгалтерами, ще 3-4, які працюють економістами, і ще пару, хто в банках. Тільки 50% групи. Другі 50% випускників стали: маркетологами, дизайнерами веб-інтерфейсів, перекладачами-фрілансерами, страховими агентами, сеошниками та працівниками видань чи прес-служб. Жодного стосунку до фінансів. ЖОДНОГО.

другий аспект - рівень знань, які ми отримали і отримуємо в українських вишах. як маркетинг та рекламу може викладати людина, яка ні дня не працювала не те що в рекламі, але й навіть у сферах, дотичних до маркетингу, і закінчила свого часу вуз за економіко-господарським напрямком?! як професор може викладати студентам нові знання, якщо його методичка на 90% являє собою слово в слово американський підручник?! для чого видається 4 українських підручники, кожен із яких майже дослівно повторює західні першоджерела?! просто аби знизити ціну на підручник і допомогти столичній професурі заробити чергову відмітку у наукових реґаліях?! що дає лекція викладача, який жодного нового слова не здатен сказати студентам на лекції?! для чого писати конспекти, які практично не відрізняються від тексту у підручнику?! протягом перших 4 років навчання студенти активно витрачають час на те, щоб повторювати нескінченну кількість разів переписування підручників та методичок у своїх конспектах. якщо ти дослівно вивчив конспект - ти молодець. якщо ти сидиш на лекції і заглядаєш викладачеві у рот - ти молодець. внесення інновацій псує доктрину та модель традиційного в Україні викладання. за весь час навчання у виші був лише 1 професор - Лейфура Валентин Миколайович - який приходив на 99% лекцій лише із шматком крейди в руках і за півтори години лекції встигав чотири рази списати усю 5-метрову дошку формулами та прикладами, розказати ряд прикладів, не наведених у підручнику, і при цьому повністю викласти усю тему без допоміжних засобів. але це математика (вища математика, теорія ймовірності тощо). в економіці та науках, до економіки дотичних, можу навести лише 2-3 викладачі із чітким знанням предмета без купи допоміжних паперів та нудного перечитування підручника вголос. подібна ситуація єще гіршою в переважній більшості регіональних вишів (кажуть, у Києві із цим трохи краще, але думаю, і така тенденція там теж є). У кінцевому підсумку - та модель викладання та теоретичної відірваності підготовки викладачів від реального життя та від практичних навичок, яка є нині в Україні, - це потенційний шлях в нікуди для вітчизняної освіти. переписування підручників та безкінечне копіювання матеріалів пахне дилетантщиною та низькою якістю знань. в таких умовах немає нічого гідного у тому, аби отримувати освіту в Україні. викладач в ролі агента із продажу та розповсюдження методичок і брошур власного авторства навряд чи здатен дати своїм студентам європейський рівень знань. Якщо так триватиме і далі - за років 4-5 ми із освченої нації станемо нацією із найбільшістю кількістю вишів, дипломованих випускників, але абсолютно без нових знань та із низьким рівнем підготовки в будь-якій із професійних сфер.