Дебільність "реформ" на прикладі "Укрзалізниці"

"Як же добре, що останні півтора роки мені не доводилося нікуди їхати поїздом і в найближчий час - вочевидь - і не доведеться," - подумав я сьогодні, співставивши всю інформацію щодо нового розкладу потягів "Укрзалізниці". Більш безглуздого та дебільного прояву "покращення", здається, вже й годі шукати. Коли здавалося, що всі "чудесаті чудеса", які були заготовані в укроурядовців та інших "кровосісів", вже закінчилися, залізнички вирішили зробити декілька контрольних пострілів. А ще в "реформі" залізничного сполучення - як мінімум ряд ознак, властивих усім "реформам", які зараз проводяться:

"Ми турбуємося про людей" Буллшіт нумер раз. Турбота про людей вочевидь проявляється у тому, щоби вони навсидячки їхали в супер-пуперкофмортних хюндаях за ціною від 300 до 660 гривень із суміщеними поручнями формату 2+3. В нас тут не Японія, що її експрес перетинає за 5-7 годин із кінця в кінець. Мені страшно уявити "зручність" турботи для тих, кому приміром, із пересадкою в Києві доведеться рушати із Донецька чи Харкова до Львова (чи із Криму до Львова - найбільш адовий маршрут, який і за старих часів залізниці був "не-айс"; а навсидячки 10-12-14 годин із пересадками... та бодай вам наснився Табачнік).

"Ми турбуємося про безпеку" Переважна більшість аварій із загибеллю людей на переїздах залізничних колій сталися у ранковий та денний час. До чого тут цікаво скасування нічних рейсів? Вночі ще працюють такі об'єкти підвищеного ризику, як сталеплавильні комбінати, атомні станції, пологові будинки, БСМП та аеропорти. Давайте на ніч там теж все буде завмирати і все буде скасовуватись "как би чєго нє вишло", а? Давайте? А тоді прозвітуємо в Європу, що ми покращили безпеку всього і вся.

"Так буде швидше і по-європейському" Ви коли-небудь у розпал літнього сезону потрапляли на одеський приміром вокзал, панове депутати? Нічні рейси були придумані для того, щоб не здуріти від спеки, сонця та натовпів людей, які буквально по голові тобі ломляться скрізь. Я знаю: я нічними та ранковими до Одеси та з Одеси від'їздив добрячий шмат свого отроцтва та юності. Денний поїзд (не Хюндай, а совдепівський такий звичайний укропоїзд, навіть купейний) - це вікна, які не зачиняються, люди, які вештаються по головах, щось жуючи чи п'ючи; непрацюючі туалети, сморід, спека та суцільне транспортне безладдя на колесах. Нічний поїзд - це теж безладдя, але поділене навпіл (а то й втричі менш шкідливе), з меншою спекою, а головне - можливістю лягти, заснути і за напівсном-напівнепритомністю прожити у цьому болгані на колесах і розбитих коліях 5-8-11 годин дороги. Заснути вдень нереально. Саме тому люди охоче брали квитки на нічні маршрути. Можливо, європейці таким не користуються: в них колії пряміші, простори менші і люди шинку із часником та горілкою в потягах не звикли жерти.

"Це спростить пересування на основних напрямках" На яких це напрямках, цікаво знати? Чи в нас окрім Києва, Харкова, Львова, Криму та Донецька із Одесою більше міст нема? А, так: в нас же транспортна реформа, і все, де живе менше ніж 400 тис. населення - то вже не місто: то стійло для виборчого бидла, ізвінітє, запамятовал. А панове можновладці пересуваються і так дуже просто: вертольотами або "мігалочною" автоколонною (ну чи на крайняк літаком). Додайте сюди ще міф про те, що повернення обов'язкових паспортів має на меті "побороти перекупників і уникнути дефіциту квитків": свого часу білети за паспортами - такий досвід вже був. І нічого не дав. Тому що перекуповують білети зовсім не "ліві" люди без паспортів. Чи можна було вигадати ще щось безглуздіше, ніж скасувати поїзди вночі саме на початку літа? Можна. Можна було би просто скасувати "Укрзалізницю" як таку. Із криво працюючим "Є-квитком" та новим букінговим сервісом, який теж глючить і висне. Із касами, де постійно дефіцит на великі міста та на Південь. Із смородом вагонів та мокрими простирадлами купе. Спростіть пересування на основних напрямках: просто нікуди не їдьте, та й по всьому.

Про візуальну ідентифікацію та орієнтування у місті

В нас напередодні святкувань Дня Європи встановили в кількох місцях у центрі ось такі покажчики напрямків та відстані до найближчих архітектурних, культурних чи історичних пам'яток із зазначенням відстані, назв та гербом Вінниці (написи англійською та українською мовами). І тут мені спало на думку, що не завадили би для сучасних туристів ще й QR-коди: ти натискаєш на єдину кнопку свого смартфону - і ось тобі на екрані коротка анотація із Вікіпедії чи із сайту, присвяяченого історії міста, про конкретний об'єкт. За умови, коли гіди в дефіциті, а не всі відвідувачі міста замовляють екскурсії чи купують туристичні буклети, це доволі зручно.

Взагалі як на мій дуже дилетантський погляд, візуальна ідентифікація, брендинг міст (якщо хочете), зучність орієнтування в місті, в яке ти приїжджаєш, в Україні здебільшого знаходиться на доволі низькому рівні (перші кроки - схожі ось на цей - вже роблять, але це - радше поодинокі приклади, аніж закономірність). Між тим, саме за рахунок ось таких дрібних речей будь-яке - навіть відносно невелике, навіть індустріальне / провінційне / туристично непривабливе містечко чи селище можна зробити зрозумілішим для людей, дружнім до оточення (надто, коли місцеві мешканці в Україні частіше воліють насупившись, щось буркнути чи відповісти, що не знають до пуття, як пройти туди чи дістатись сюди; а приїжджим усе одно потрібно дізнатись напрямок чи дістатись до якогось певного місця / споруди / закладу).

А як у вашому місті / населенному пункті із цим справи? (чув непогані відгуки про нові таблички та покажчики у Львові, щось чув про Одесу, не знаю, що зараз із цим у Києві та інших містах)