"Ніяких плакатів, коли фюрер виступає!"

Акція рух "Стоп цензурі!" та українських журналістів під час виступу фюрера президента Донецької республіки України на відкритті Форуму 3 вересня 2012 року. Охорона дає головному редакторові "Української Правди" Олені Притулі зрозуміти, що "плакатики" "сам" не любить. Для більшої наочності кремезний "мальчік" бере головреда незалежного видання за шию і злегка так придушує:



Передвиборча гонитва почалася. Тільки враження, що "сам" не власну партію веде на вибори, а переобирається на -надцятий строк. І методи якісь такі, брутальні та жалюгідні, нагадують побиття людей молотками та обрізками труб під будівлею ЦВК восени 2004-го. Їх там що, нічому не навчили за 8 років, оцих "мальчіків" характерної зовнішності?

Про контент для інтернет-проектів та його завдання

Спробував в лаконічній формі викласти основні моделі створення та розповсюдження контенту в нових медіа. При цьому систематизував спостереження за контент-проектами та ЗМІ протягом минулих 3-4 років, визначивши основні ролі та способи донесення інформації, котрі ці проекти та ЗМІ використовують на практиці:




На додачу до викладеного маю ще декілька спостережень:

• Більшість українських та російських ЗМІ, контент-проектів та тематичних спільнот в нових медіа використовують модель поведінки 8-го типу ("ми пишемо про все одразу"). Така модель довгий час, ще від кінця 90-х років виправдовувала себе в часи, коли на ринку бракувало нішевих проектів та не було достатнього обсягу аудиторії, зацікавленої у вузьких чи профільних тематиках. Тепер такої аудиторії побільшало, а практика залишається все тією ж: "ми пишемо про все підряд". Наприклад, зараз я регулярно читаю / спостерігаю за як мінімум 5 українськими та російськими контент-проектами, котрі "пишуть все підряд про соціальні медіа та діджітал". А ще є декілька, котрі "пишуть все підряд про стартапи". Або "все підряд про мистецтво та дизайн". А ще мінімум 5 великих спільнот "все підряд про натхнення". І в кінцевому підсумку - вони пишуть все підряд і майже все це в них перегукується одне із одним. Контент-проекти цікаві начебто, але всі одначасно схожі один на одного (навіть за першоджерелами). І це працює далеко не на користь самим цим проектам.
• Щоб не стати "проектом про все підряд", має зростати роль не лише редактора, але й людини, яку в західних проектах та ЗМі називають content curator: той, хто відповідає за тематичну та ідеологічну складову контенту, за розробку контент-політик, тематик та стратегій і збереження їх ціліснісності впродовж тривалого періоду (той, хто буде такби мовити "бити лінійкою по рукам" авторам чи контент-менеджерам, коли їх починає заносити із нішевої, "своєї" тематики в загально-популярні теми).
• Контент великих форматів добре годиться для трансляцій з місця подій чи детальних звітів із певних тематичних заходів чи презентацій. В інших випадках виграє мікроформат та оперативність викладення.
• Інформаційні контент-проекти в Україні та Росії в основному йдуть шляхом передруковування інформації без перевірки фактів як таких. Після контент-куратора наступна важлива роль в команді, яку так чи інакше доведеться впроваджувати вітчизняним ЗМі та контент-проектам - це факт-чекер (або й цілий відділ).
• Інфотеймент (розважально-інформаційне "ні-про-що") почав замінювати інформацію. Це добре для трафіку, але не дуже добре - для побудови постійного якісного ядра думаючої та коментуючої аудиторії.
• Надмірна кількістьактивностей в соцмережах та поява junk-контенту, прагнення "дати більше за короткий проміжок часу" ведуть до зниження якості контенту та зменшення зацікавленості самої аудиторії вашого проекту.
• Більшість вітчизняних ЗМІ та тематичних проектів продовжують використовувати соціальні медіа виключно як додаткове джерело трафіку на сайт. Між тим, соціальні медіа - це гнучкий інструмент із дуже лояльною та стрімко зростаючою аудиторією, котру можна використовувати / скеровувати не лише на сайт чи окремі його розділи. З ціїє аудиторії можна виокремлювати тих новаторів та "думаючих читачів", котрі й самі можуть долучатись до сторонніх активностей, електронних розсилок чи промо-кампаній не лише онлайн, але й оффлайн (просто для цього треба діяти більш комплексно і витратити трохи більше часу та ресурсів, зокрема - найняти хорошого SMM-спеціаліста).