не люблю писати про політику і політиків, бо в нас в державі солідні тьоті та дяді у костюмах від Бріоні та Армані печуться про народ на численних політичних ток-шоу, щоб згодом поїхати по своїх хатинках за кілотонни баксів спати мирним сном. вони брешуть настільки фахово і щиро, що ми їм віримо знову і знову.
але фішка не в тому. дивлячись учора ефір із Яценюком по одному із ТБ-каналів, помітив, що політтехнологи і політтехнарі задають одні і ті самі запитання, аби отримавши відповідь, мати що розвазюкувати по своїх жежешечках, сайтах та виданнях впродовж місяця. брешуть вони, але брешемо і ми. ми брешемо собі, коли кажемо, що весь бардак почався сьогодні, а не в 1999 р.; коли кажемо "я не буду голосувати чи буду голосувати проти всіх"; коли ніхто не дає по шапці базарним розмовам про братські народи. ми настільки щиро і самозакохано мнимо себе "нелояльними" і до діючої влади, і до недоробленої "опозиції", що з нас варто сміятись хоча б тому, що ми і є та сама держава, яку ми так не любим. якщо ти не ідентифікуєш себе із цієї державою - квиток в зуби і рушай шукати щастя у світах.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ
-
Хотят ли русские войны? Не спрашивай у тишины, Не спрашивай у тех солдат, В мемориалах, что лежат. Спроси у цинковых гробов, В котор...
-
Якщо в Ubuntu, якою до того користувався 3 роки, апостроф одразу був в розкладці українською "з коробки", то для Mac доводилося...
-
Сегодня был насыщенный рабочий день, что называется "некогда вгору глянуть". И вот уже ночь, с вот такими "ночь. улица. фо...
-
coffee.. пусть сбудется все самое заветное.. (c) Тигренятко чтобы когда 31 декабря 2009 я тебе позвоню и спрошу "ну, что хорошего у теб...
-
Для тих, хто як я, вперше зіткнувся з необхідністю увімкнути відображення прихованих файлів на Мас, простий рецепт:
Ми вірим їм, потім в них зневірюємося, бардак почався ранніше, щоб покращити життя самім собі, ми повинні не чекати що держава зробить для нас а думати що ми зробимо для держави.
ReplyDelete