Книжка, яку я люблю більше навіть за розкручені “99 франков” і яку ніяк не можу відшукати в українському перекладі. Більшість роздумів та пригод (любовних та життєвих) Марка Марроньє (вже знайомого по тих же “99 франках”) свого часу акуратно розібрав на численні цитати у одному із записників. Книга про те, що люди — егоїстичні сволочні істоти, які не вміють цінувати нікого, нічого, і навіть кохання цілком укладається в схему “на первом году мебель покупают, на втором ее переставляют, на третьем году отношений мебель делят”. Цінично-прагматичний погляд на стосунки, на секс і життя загалом; але дуже часто — доволі справедливий (на жаль) і важкий для спростування. Якщо вам 17 років і ви нестямно закохані — не читайте: зруйнує вашу слабку кришталеву психіку і назавжди позбавить вас душевної цноти і здатності вірити людям. Якщо люди вже самі подбали свого часу, аби ви позбулись і душевної цноти, і здатності бути довірливим зайчиком, - тоді читайте обов'язково! Збагатитесь кількома десятками безцінних цитат, примножите скорботу від того, що світ залишається таким самим багном, як і раніше; а ще зрозумієте, що чудеса бувають — просто вони бувають дуже рідко, вони мають абсолютно неліричну подобу і взагалі — їх не варто сподіватись, аби приємною була їх поява. А загалом — книжка про те, як новоспечений холостяк ніяк не може знайти свого місця в “системі цінностей” сучасного світу, яка йому настільки остогидла, наскільки може остогиднути “блискуче життя” типовому представнику “богеми”. Книжка, яка мені надзвичайно подобається (можливо, тому що в головному героєві пізнаю деякі власні риси характеру). Найкращий російськомовний варіант із бачених — у перекладі Ніни Хотінської.
Читати онлайн
No comments:
Post a Comment