На жаль - чи на щастя, хтозна - мова піде не про журналістів, які використовують соціальні мережі, а про явище, яке можна назвати "активізмом головного мозку" (чи "лайкізмом" - від бажання будь-що зробити "внесок у громадянську кампанію" шляхом натискання синенької кнопочки "like" під численними "воззваніями" до народу, спільноти, депутатів тощо).
Протягом кількох днів в мій скайп та фейсбук почали "падати" лінки на якусь чергову петицію "проти спалення тварин живцем", яке начебто відбувається в одному із українських міст (чи в кількох містах - я так і не збагнув до кінця) і начебто це все - в рамках підготовки до Євро-2012. Власне, цей невеличкий - здавалося б - епізод наштовхнув на певні роздуми.
За останні 2 роки разом із зростанням соціальних мереж зріс відсоток "диванних активістів": людей, які від щирого серця вважають, що для боротьби за свої чи чужі права потрібно вчасно "тиснути лайк та ретвіт" - і тоді Україна перетвориться автоматично на європейську державу. На вибори, акції протесту чи пікети ходити не треба. Не треба створювати комітети чи громадські організації із юридичною підтримкою та реальним представництвом районних та місцевих громад в органах влади. Не треба навіть брати до рук цеглину чи файєр і жбурляти їх в бік чуваків у шоломах та з гумовими кийками (найпримітивніша, але все-таки реально втілена, існуюча в реальному - а не віртуальному - світі форма протесту). Достатньо зробити ще одну філіжанку кави, увімкнути ноутбук чи айпад - і відчути себе "революціонером" та "небайдужим громадянином".
Шановні співгромадяни та співгромадянки тендітного (і не дуже) віку ніяк не зрозуміють, що революції та війни - це не гра в ретвіти та лайки; а захист прав - це не петиції в Інтернеті. Українському чиновнику середньої і вищої ланки давно монопісуально щодо ваших бурхливих "заворушень" у фейсбуках та твіттерах. Він - чиновник - не читає сайт Petition.org, не дивиться TED, а сторінку у Facebook та Twitter веде - в кращому випадку - за допомогою секретарів чи піарників, мало розуміючи, чого це раптом взагалі йому знадобились "всє еті люді". Він - чиновник - змушений ще якось реагувати на ЗМІ, статті в "Українській правді" та сюжети телеканалів, бо їхня аудиторія все-таки ходить голосувати на вибори.
А "диванні активісти" двічі підряд пишались тим, що ходять на вибори голосувати "проти всіх", або не ходять взагалі. "Диванні активісти" радісно тиснули лайки та ретвіти навесні 2010 року під час податкового протесту у Києві, але не йшли туди, щоб не отримати по голові від "космонавтів" (якщо раптом ті застосують силу до маніфестантів). "Диванні активісти" обурювались тиском на Олєйнікова та ПростоПрінт, аж поки бізнес ProstoPrint.com не було розгромлено, а сам Денис Олєйніков не залишив Україну. Тепер "диванні активісти" хочуть захистити тваринок простою "галочкою" під сторінкою в Інтернеті, яку навіть не процитує жоден телеканал ні в Україні, ні за її межами. І паралельно обурюються тим, що влада зовсім не зважає на їхні вимоги.
Хлопці та дівчата, розуйте очі врешті-решт. Лівія та Єгипет змінили владу не тому, що після збору тисячі "лайків" за відставку Каддафі чи Мубарака невдоволені мирно вимкнули мобільники та ноутбуки і пішли пити чай. "Партія піратів" здобула в кількох європейських країнах місця в парламенті не тому, що після флеш-мобу в соцмережах всі "забили" на перспективи вільного ПЗ та доступу до Інтернету і ніхто не пішов голосувати. РЕТА в Штатах створює інфоприводи та відстоює певні законодавчі ініціативи щодо тварин не лише тому, що фотографує на календарях оголених красивих дівчат та збирає "лайки" під відео-роликами "go green: it's sexy".
Якщо ви хочете допомогти в конкретній справі - то робіть її оффлайн. Якщо ви проти "пересувних крематоріїв" - то зробіть фотознімки вилову тварин, запишіть відео роботи цих "машин смерті", надайте документальні підтвердження, найміть юриста і передайте позов до якоїсь єврокомісії чи комітету. Picture or it never happened. Просто заспамити людям скайп та фейсбук проханнями "підтримати протест в Інтернеті проти спалення тварин" - це все bullshit.
Годі сіяти заразу "активізму", який кінчається там, де вже немає кнопки "like" і треба щось зробити в оффлайн-світі. Якщо ви хочете змінити стан речей в якійсь сфері - насамперед, встаньте з дивана.