MP3 Vacations: Kina Grannis

This is one of the cases when I'd like to recommend a person whose songs and music I like so much though still got only 2 or 3 songs downloaded from occasional sites like Vkontakte.ru or somewhere else, but not bought or found anywhere else. Of course, you can buy her albums with songs and covers via iTunes. She's from USA, she's young, smart and she sings awesome. Someone can call this indie-pop, someone calls this just lyrical pop-music. And this is Kina Grannis with awesome sound, voice and passions for both her own songs and covers of the famous hits. She's also an author of famous DIGG Anthem "Gotta Digg" and a true video-blogger - musician. So watch, listen and enjoy ;) This name is not known in Ukraine, so I hope most of my readers and followers will like her songs and passion for what she's doing.

Twitter Analyzer: все, що ви бажали знати про акаунт (міні-кейс)

Українські користувачі Твіттеру вже знають безліч сайтів-сервісів, котрі допомагають поділитись файлами, встановити місце перебування твіплів на карті світу, завантажити фото чи музику, і навіть отримати знижку чи долучитись до написання книжок у Твіттері. Настала черга зайнятись збиранням статистики. Причому не простим ранком Вашого акаунту та іншими доволі примітивними речами, а поглибленим вивченням проблем і перспектив, так би мовити. Сьогодні в полі зору - сервіс-стартап Twitter Analyzer.

Судячи із даних пінгу за ІР у "Вогняному Лисі",сайт знаходиться десь у Ізраїлі (принаймні, звідти ІР головної сторінки). До речі, сама головна сторінка виглядає ось так. Роботу даного сервіса я вирішив продемонструвати на прикладі скандально відомого акаунту, який - як вважалось раніше - належав одному із українських політиків. Дехто каже, що автор публікації та автор акаунту - одна і та ж людина, штаб переважно відмовчується, будучи доволі скупим на спростування (але про це - в іншій темі). Отже, перевіримо, чи настільки даний акаунт популярний, як про нього пишуть.

Загальні дані по акаунту висвічуються вгорі: назва акаунту Arseniy, кількість фоловлених та фоловерів 1784 та 1750 відповідно, локація Kyiv, пошта yatsenyuk@gmail.com.

Число унікальних відвідувачів станом на 29 липня 4510 осіб (багатенько) (дивимось результати за інші періоди тут).

В нижній частині екрану маємо доволі симпатичні кнопки, які дають змогу проглянути статистику акаунту у графічному чи текстово-аналітичному вигляді в розрізі окремих параметрів: твітів, тематик, хештегів, посилань, використовуваних для твітів програмних продуктів чи веб-сервісів. Отже, наш псевдо-Яценюк має такі характеристики )постійно оновлюються тут)

- останніми днями нікому не реплаїть (дивитись)

- станом на 29 липня про нього згадали у своїх мікроблогах протягом доби 38 юзерів;

- 4510 унікальних відвідувачів ПРОТЯГОМ ДОБИ (станом на 29 липня 2009 р.; з таким показником можна тягатись з багатьма українськими ЗМІ, тут не посперечаєшся);

- найпопулярніше слово у твітах - це слово "для" (понад 13%); майже 8% - слово "дякую";

- хештегів псевдоЯценюк не використовує взагалі (до речі - неабияка помилка; уникання хештегів свідчить все-таки про те, що даний акаунт важно промоніторити за тематиками суспільного значення; ну проігнорував автор і революцію в Ірані, і смерть М.Дж. і ряд інших резонансних подій, навіть останній кубок УЕФА; окрім того, немає англомовних твітів - отже, відслідковувати в інформаційній масі такий акаунт важче);

- а ось найпопулярніші посилання поділились цілком порівну: між публікацією у Watcher.com.UA, та посиланнями на ЖЖ (фейк? тру? заплутали вже!) А.Я. - по 25% на кожного;

- всі твіти псевдоАрсеній писав і пише виключно з вебу (мабуть, щоб не "світити", хто ж він насправді, які додатки використовує для приватного Твітеру);

- не менше 4% і до 10% фоловерів постійно знаходяться онлайн (отже, українці поступово навчились користуватись Твіттером протягом усього дня, а не лише у вибрані години);

- найбільший стрибок зростання фолловерів відбувся поміж 2 та 14 липня поточного року; мабуть, це якось узгоджується зі скандально-дебільним фотоколажем у "Фокусі" та численними плітками і чутками щодо "епідемії Яценюків" у Твіттері (штаб, штаб, ви профукали величезний інформаційний шмат; хоча дивлячись на ваші УГ-борди та палатки із тьотями, яким вже далеко за 60, немає снаги сподіватись на розумні кроки);

- UA, CL, US - основні країни (за ІР-локацією) фолловерів;

- понад 70% фолловерів пишуть щоденно або ж не рідше, аніж раз на 10 днів;

- основні ретвіти стосуються @mvovk, @mcdavid, @YaroslavAzhnyuk, @jasik1001, @Artemikus, @web_stream, @dehtyarova (обережно, хтось із них може бути автором фейкового Яценюка! :)) жартую..хоча як знати точно);

- рубрика "Closest Friends" (це напевно ті, хто найбільше ретвітили чи згадували у своїх твітах даний акаунт) має такий вигляд:
@combdn, @Blogdozer, @technoslav, @mvsnotes, @mrpetruccio, @MaxKhortytsky, @vsbihun;

- Disregarded Friends (це ті, хто не отримав відповіді на свої повідомлення до нашого фейкового політика):
@ViktorKovalenko, @AndrewVM, @none_smilodon, @saintalexiy, @Julianna_brd, @Skyback, @_lidiya_

- ті, кого найчастіше згадував наш фейковий герой:
@Sonnyak, @andrewvm, @oknetok, @DickSand, @shcandal, @jasik1001, @Devychenko

- ті, хто найчастіше згадував його:
@politiko, @YaroslavAzhnyuk, @mvovk, @Alexandr_UA, @sudilkovsky, @blogoreader, @dehtyarova

- групи за професією чи інтересами, в яких перебувають фоловери псевдоЯценюка:
photographer 17
journalist 14
student 10
manager 10
editor 7
writer 7
marketer 7

- а ось календарне співвідношення фолловерів за датою реєстрації їх на Твіттері:
Jul 2009 731
Jun 2009 234
May 2009 154
Apr 2009 125
Feb 2009 125
Mar 2009 105
Jan 2009 56
Dec 2008 31

- більшість фолловерів - чоловіки:
Male Follower 395
Female Follower 112

- що роблять фолловери (враховуються лише англійські дієслова у твітах):
going 17
something 10
working 10
listening 7
researching 7
amazing 7
looking 7
(коротше кажучи, усі доволі активні :) )

Зовсім скоро творці сервісу обіцяють ще підтримку загального тренду по акаунту та щось загадкове із написом "FUN".

Таким чином, даний окремий міні-кейс демонструє, як протягом 2-3 хвилин ми можемо отримати про будь-який акаунт у відкритому доступі геолокацію, ґендерні дані, віковий таргетинг за давністю використання, види діяльності та уподобання фолловерів акаунту, а також показники відвідуваності та активності самого акаунту. І все це - за допомогою одного сервісу. Гадаю, даний проект має перспективу в якості зручного безкоштовного (чи умовно-безкоштовного) сервісу для аналітики показників відвідуваності, пізнаваності та цільової аудиторії корпоративних та індивідуальних акаунтів на Твіттері. Тому раджу Twitter Analyzer не лише маркетологам та блоґґерам, але й журналістам, фінансовим аналітикам, PR-менеджерам та усім небайдужим до мікроблоґґінґу, соціальних мереж та сервісів.

"Іди в дупу! До нас"

"он вышел из народа и хрен туда вернется"
(с)

гадаю, що на тлі політично-релігійних вакханалій у Криму та Києві, візиту московського патріарха, річниці Скнилівської м'ясорубки, виродка Лозинського та численних ток-шоу, баннерів від наших "рятівників" та відпустки депутатів за наші з вами, любі платники податків, кошти цей ролик дуже "на часі". навіть якщо його зробили технологи. навіть якщо це "політзамовлення".



За наводку дякую Watcher.UA

my shared topics via Google Reader

There are lots of useful info, posts, facts, blogs and publications which I'm reading everyday and which can be interesting to those who follow the hot-spot facts and occasions over the web as well as I do. That's the reason why I'd like to give you the link for my Shared-items Feed via my Google-Reader subscription. I think, Google-Reader broadcasting service through "Shared items" option or "Starred items" tool is a good and effective way for getting information from your co-readers and followers. Yo can try this and you'll see the practical side of it.

new drawings

а давно я нічого не викладав із свого хоббі :) власне, я і не малював досить давно. сьогодні мав нагоду виправити ситуацію. тому ось вам Катя та Міла (перший портрет сьогодні зробив, другий - ще із місяць тому). все як завжди - ручна робота у Corel Painter X.

digest: best posts of the week for designer's inspiration

Most of designers and those who often faces a problem of making some sort of design, photo-restyle, digital correction or graphical concept-making face the problem of searching really useful tools and sites which can help them during the entire proccess. That's why I decided to make a set of cool and useful links devoted to the best (IMHO) posts and services for designers.

Flickr is a great tool but there are so many ways to view the images located on Flickr with these exciting mash-ups, some let you browse by specific colours while others let you browse by tags.

>> see & read more at 11 Interesting ways to browse Flickr images

Finding Photoshop brushes on the internet isn’t hard; there are loads and loads available. Finding ones that are good quality and suited to your needs is rather more difficult. Fear not! We’ve done the hard work for you by trawling through literally hundreds and hundreds of examples, to find the best brushes available today. What’s more, the vast majority of those outlined below are free to download and use (some for non-commercial purposes only).

We’ve attempted to cover all bases with this list. You’ll find grunge, splatter, nature, stain, retro brushes and even more. We’re confident that you’ll be able to find just the right one for you, and even if you can’t, you’ll certainly find some inspiration.

(c) >> see & download from 20 Stunning Photoshop Brushes

This is the final post in my awesome font series. I definitely made a conscience decision to save my favorite genre for last. I think most designers would agree that the grunge style has a unique appeal because of the freedom it allows. These 10 free fonts are perfect for distressing your designs.

(c) >> download these fonts & some other fonts from 10 Awesome Free Grunge Fonts

Twitter: більше мов - більше читачів

Оскільки далеко не усі мої читачі в повному обсязі володіють англійською, то сьогодні я пропоную вам власноруч зроблену адаптацію поста Mashable "HOW TO: Translate Your Tweets" для тих, хто хоче дізнатись, як свої твіти та ретвіти розміщувати в мережі більшою кількістю мов.

Якщо Вас будь-коли цікавила можливість користування Твіттером більшою кількістю мов, аніж рідна мова та англійська, і Ви хочете створювати багатомовні твіти та ретвіти, то для Вас є можливість використання служби Google Translate (коли ви копіюєте текст твіту в перекладач Гугл і отримуєте текст потрібною Вам мовою, а згодом надсилаєте цей текст через Твіттер). Але є простіший шлях. Це новий сервіс Twinslator, завдяки якому у Вас є можливість написати свій пост для Твіттеру, перекласти його іншою мовою та (як опція) надіслати твіт обома мовами одночасно. Цей доволі простий сайт-сервіс надає простий і зручний цільовий інструмент для перекладу (до речі, переклад здійснюється на основі того ж таки Google Translate).

Подібний сервіс не є унікальним у сфері перекладу твітів: є ще також TweetTranslate та Tweetrans, котрі пропонують ідентичні можливості; при цьому ще один сервіс, TwitTrans, дає змогу немашинного перекладу Ваших твітів протягом 1 години (переклад здійснюєтьс за участі носіїв мови, якою Ви хочете перекласти свій текст, що дає кращий результат, аніж автоматичний переклад із допомогою виключно електронних сервісів).

Як наслідок - більше мов дають Вам більше читачів та фолловерів, яких можна тим чи іншим чином конвертувати в трафік, цільову аудиторію, замовників, клієнтів, підписантів блогу тощо.

про "Бруно", ххх, пиво та іншу демократію

головне завдання вітчизняних ЗМІ - відволікати людей від справжніх, а не надуманих проблем. вже всі вдосталь поскиглили про заборону "Бруно" в Україні ("ми єдина країна у світі, котра.." і далі по тексту, гомофіли, чмокі вам кто в етом чатє). а як на мене, цілком логічний крок (один із логічних кроків, яких нашому уряду бракує, на жаль): чи вам було б простіше жити, якби ви знали, що в українських кінотеатрах можна побачити на великому екрані низькопробний тупий стьоб а-ля "ще гірше за Бората" і член, який розмовляє? і зразу вирішаться проблеми злочинності, СНІДу, невиплати коштів вкладникам банків та неповаги до нас із боку північних сусідів. легалізуйте гомосятину та демонструйте толерантність до дебільного гумору (не до ризикового, як у "Королі вечірок" чи "Американському пирозі", не до епатажу, а саме до дебілізму; спочатку "Самий лучший фільм" із "о-па, та ти же в кінотєатр насрал!", після якого півроку вся країна не знала, в яке місце послати витвір хворобливої уяви камедійщиків та нашорашників). але ж ні - усі телеканали та видання не проминули цю тему. і дійсно - кого цікавлять масові отруєння дітей, корупція за результатами ЗНО чи те, що депутати не роблять, а займаються безкінечними блокуваннями трибуни і прожирають казенні харчі. заборонили фільм, яким Барон-Коен просто блюванув в обличчя світові. це вам не "Страсті Христові". ну але чого там - лишилося ще обурюватись, чому в нас у загсах не можуть розписати Васю та Колю. але і в Нідерландах заборонили продавати галюциногенні гриби, колі підлітки почали скакати з мостів під дією грибів.

правда, парламентарі впороли іншу дурницю під егідою Нацкомісії із чиєїсь моралі (Бенюк і компанія): заборонили зберігати вдома порнуху. отже, кожен підліток від 15 років автоматично вже заробив собі на пару років, який жах! а ще треба ввести жорсткий контроль на Інтернет, заблокувати усі сайти, в яких зустрічається слово "love" чи "sex" в адресі сайту (о, до речі - привіт адмінам з мого офісу: неможливість перегляду УСІХ веб-адрес, що містять у собі сполучення літер L, O, V, E, A, D, V, E, R, T та подібні спільнокореневі слова. комусь треба позичити мозок, терміново. інакше хтось помітить відсутність мозку, і це буде небезпечно для можливості "важно надуть щьокі"). "Запрєтіть і нє пущать".

а ще малолітні і не дуже нерозумні люди (читай - недоумки) голосно верещать проти заборони продажу та розпиття пива у публічних, непристосованих до цього місцях. а до речі - дуже добра зміна. можливо, хоч колись закінчиться цей бидлятник із пляшками, які валяються скрізь, із 17-річними дівками, які цмулять пиво просто неба на лавках у скверах і на зупинках. чому англієць чи американець купуючи пиво, кладе його в пакет і несе собі додому чи йде в паб чи в кафе, щоб попити пива, і німець чинить так само, і чех; а наші "нармальниє пацани" мають дудлити пиво навіть у маршрутці (вам ніколи не попадались дебіли, які в переповнену маршрутку із початою пляшкою пива лізуть? тоді вам пощастило). а потім кажуть "у вас нєдємократічная страна, ви нас прітєсняєте". у нас стільки демократії, що ми її ще вивозити скоро почнем, а то в самих вже очі на лобі лізуть від вседозволеності. і нічого скиглити, що РАПТОМ хтось взяв і заборонив щось із того, що в усьому світі є негарним, непристойним чи відверто дебільним. досить того, що всі вже звикли до недоумків у Криму, які постійно цуплять чи плюндрують державні символи України; до політиків, які брешуть виборцям та один одному; до власного споживацього сприйняття реальності та бидлотної байдужості до усього, окрім власного шлунка та телевізора. он турки прийняли закон не палити - і нічого, не повмирали, палять собі вдома і живуть. і наші звикнуть. а то - країна сємок, тапків і пива.

more than stuff

hot time - summer in the city (c) в мене таке враження, що літо в місті - найнудніша пора року. телебачення стрімко тупішає, і фільмів цікавих майже немає. увесь день працював над adult-текстами сеошного типу, тому російські словосполучення зі словом "секс" та похідними від нього вже викликають алергічну реакцію (згадалась нещодавна розмова із другом, який зараз десь "добуває" свою відпустку у Криму, що після двох тижнів на кримських пляжах - що "диких", що цивільних - пропадає усілякий потяг до жінок через надмірну концентрацію багатокілограмових ожирілих тьоть на квадратний метр площі. приблизно те саме виходить, коли швидко треба укомплектувати великий обсяг текстів на "одвічну" тему. людство може скільки завгодно розвиватись, але найбільшим попитом однаково користується секс - такий коротенький проміжний висновок. Internet is for porn, baby (c)

став я якимось не те що недобрим, але до певної міри цинічним і відчуваю лише проміжним стан поміж bored, irritated та over-informed. мабуть, час поновити малювання. чи купити "зеркалку" і почати експериментувати із фото. абсолютно закинув БлоксФокс через брак часу в будні та брак енергії у вихідні. і взагалі чимало задумів закинув у далекий куток, отам вони на полиці і лежать, дихають тихенько пилюкою і чекають свого часу. сподіваюсь, таки дочекаються. відвідуваність обох блогів впала, та це й не дивно - пишу я вкрай рідко декілька тижнів, і пости зазвичай невеликі. сподіваюсь, ті хто звикли мене читати, не надто ображаються, що я все те закинув. у мене щось із розряду "творчої кризи" та перманентних лінощів.

спеку розрядив дощ, який приніс прохолоду і сподівання на те, що ненормальні майже 40 за Цельсієм у тіні врешті-решт стануть хоча б 23-ма. всім добраніч та гарної неділі. і ще - завтра Гран-Прі Формули-1 (якщо нічого не плутаю), як завжди - за Баттона та за Феттеля.

PS: Насті, яка пішла у глухе підпілля, - я вже скучив за розмовами на філософські теми )) куди ти поділась? до речі - в Мілки змінилась ася, якщо ти не в курсі.
Всім читачам - спасибі, що читаєте. Текстові версії цих нотаток, наскільки я знаю, транслюються в ЖЖ та на Facebook, тому можете відшукати мене там. Ще була гілка на FeedBurner та на Plaxo, не знаю, що там зараз робиться. Обіцяю скоро знову писати часто, регулярно, багато і цікаво про різне (ну типу як ви вже звикли :) )...

goodnight sleepers...

ніч - найспокійніша частина доби. в нас неймовірно задушливо, і навіть рясний дощ анітрохи не виправив становище. навколо панує безсимптомна тиша, така буває лише перед початком вихідних. вимикати телевізор, телефони, аську, скайп, проблеми, буденність, потреби, думки, мозок, відчуття, вимикати все, завішувати завісою із написом "thanx God it's Friday", до нього додати дрібнішими літерами "damn God I'm lonely", і все те доповнити спекою, сонцем, теплим компотом із сухофруктів, соковитими зеленкуватими яблуками і відчуттям безнастанно і безповоротно втраченого часу протягом 5 попередніх днів.

вечір 5-го дня тижня - це той період, коли відчуваєш, чи в повній мірі тебе запрошено на свято життя. якщо телефон мовчить і ти дивишся ТБ чи в черговий раз проходиш чергову гру на ноутбукові - запрошення на свято життя скасовано із невідомих тимчасових причин. настрій такий, димний. хоча я і не палю. одним словом, щось у мене в голові сьогодні усе плутається: думки, слова, шматки тексту, скибки реальності, стоси паперу та гігабайти різноколірного контенту, який не здатний замінити життя, хоча відчайдушно намагається це зробити (Ви взагалі зрозуміли, про що я тут намагався сказати?!.. я сьогодні граюсь у слова, яким потрібно пришивати зміст червленою ниткою).

in any case, добраніч, шановні. завтра буде ранок, обіцяли буде краще.

(c) photo by Dmon Prunner

Kevin Spacey, Twitter and David Letterman

So many talks, so many folks. While we try our best to cope with Twitter as "pulse of the world" or a low-cost effective tools for informational search, PR and link-conversion, there is still the way to look on this all in a more sarcastic and awesome way, like this two famous guys did.

"You know what it reminds me of? Oh yeah, a waste of time."

You can enjoy this as a good joke; but still there is something right in this opinion, even if we realize that Letterman and Spacey made a sketch-like scene. I liked it very much, hope you did as well ;)

про соціалізацію та соціальність

"how could you be so heartless?!"
(c) Kaney West

розвиток технологій спонукав усіх нас до суцільної "соціальності": технологічно ми практично домоглись повного усунення перешкод на шляху інформації будь-якого ґатунку. людина, котра пише паперового листа і вкладає його у конверт, належить до вимираючих категорій романтиків, закоханих чи божевільних (інколи суміщаючи усі ці три риси в собі одночасно). передача голосу, картинки, відео та ледь чи не думок на відстані (до речі - блоги слугують джерелом передачі думок на відстані в певному сенсі) - це настільки буденні речі для сучасних дітей у віці від 10 років до безкінечності, що стає страшно, як люди МОГЛИ НАВІТЬ ПОДУМАТИ ЖИТИ БЕЗ усього цього років 10 тому.

кількість профілів у основних соціальних мережах та сайтах із контентом на основі принципів 2.0 зростає на 1 людину просто в геометричній прогресії. водночас рівень нашої "соціальності" аж нітрохи не є показником "соціалізації" суспільства. ми втрачаємо здатність формування безпосередніх зв'язків із оточенням без електронних чи технологічних посередників. спроби познайомитись із кимось вживу років за 3-4 будуть переслідуватись за законом на рівні із сексуальними домаганнями (принаймні, таке відчуття складається, якщо щодня споглядати людей у навушниках, із КПК, ноутбуками, нетбуками та іншим технологічним начинням). обсяг соціальності та інформаційної присутності одночасно в різних куточках світу, трансформація почуттів у смайлики, а думок - у тексти, тексткасти та відео- і аудіопотоки різних типів спілкування - це все, що ми отримали від "нового соціалізму". соціалізації (тобто творенню суспільства із повним набором якостей живого, неопосередкованого спілкування та здатності визначати "своїх" у безпосередньому контакті) притаманні новітні риси "пост-інформативності": здатність пізнання на рівні тактильних, смакових, чуттєвих рис у нас знизилась; зорове та слухове сприйняття невпинно зростає. такими темпами кожен із нас ризикує набути рис розумних машинок і керувати самостійно (поки що) такою собі "інформаційною матрицею", замінюючи двійковим кодом живе спілкування. частка невербальної інформації на рівні рухів, жестів, міміки, торкань у спілкуванні в нас скоротилась настільки, що людство вже років за 10-20 може взагалі стати безпорадним без "соціальності" і втратити ряд чуттєвих порогів пізнання. з одного боку, це цілком вписується в необхідність технічного поступу та людської еволюції; а з іншого - важко уявити, яким буде кохання та побачення років десь так за 30-40 (якщо людство взагалі "протягне" до того часу)... ось вам і зворотній бік "соціальності" всього і всіх: монітори та вебкамери замість рук та живих очей. сподіваюсь, вчені не винайдуть способи харчуватись бензином та металевою стружкою (кажуть, якийсь китайський підліток вже активно пробує стати трансформером, щоденно п'ючи бензин).

MP3 Vacations: Kaney West "808's and Heartbreaks" (2008)

something strange maybe. but I keep silence for the last several days, feeling a little bit lonely and thoughts-frozen. Kaney West's "808's and Heartbreaks" album seems to be the best cure from the emptiness in my head, in my soul, bed and in the life. recommended for those who've lost passion and want to feel the reason why. Nice and a little bit dark, electro-synthetical pop- and hiphop-sound of this Kaney West's album which can be considered a real masterpiece of the lyrical and a little bit sad hh-poetry, can rise up some feelings or inspire you for something new. just sit back and listen to it, and you'll realize what I'm talking about.

wanna make the world buzz? Make The Girl Dance!

what do you have to do to make the world listen to your music and watch your video? this is very simple: just take several girls, make them naked and put them on the streets. WTF? This is Make The Girl Dance band and their uprocking hot real-video "Baby Baby Baby" from the streets of Paris. Is this a scandalous and provocative PR? maybe. but this is a good example of the viral video for music-band's PR and making the right buzz over the web. so sit, watch & listen, because maybe a new hit-maker was born due to web 2.0 and the technology of "crazy PR' and viral video-content

Make The Girl Dance "Baby Baby Baby" ( official video )
Загружено placeblancherec. - Music videos, artist interviews, concerts and more.

MP3 Vacations: Мельница

у блогосфері та ЗМІ можна почути, як їх називають то фолк-роковою, то пост-рок, то фолк-дарк-етнік-поп командою, то ще якимись непоєднуваними термінами зі світу музики. але вони - "Мельница", цікавий гурт, який вдало поєднує рок-саунд, автентику та багатий інструментальний ряд у піснях із доволі розмаїтими текстами та вокалом.



Дискографія (альбоми доступні для вільного завантаження):

Мельница - Дорога Сна (2003)
Мельница - Master of the Mill (2004)
Мельница - Перевал(2005)
Мельница - Зов крови(2006)
Мельница - Дикие травы(2009)

MP3 Vacations: AKFG (all albums)

being not so much addicted to the j-rock or Japan anime & manga culture, I'm still interested in some examples of the modern music from Asia (especially - from Japan). Asian Kung-Fu Generation is one of the bands which music seems interesting to me as a energetic and good example of j-rock:

Discography (downloading of the full albums available for free):

Asian Kung-Fu Generation - Kunkei Faibumu (2003)
Asian Kung-Fu Generation - Houkai Amplifier (2003)
Asian Kung-Fu Generation - Sol-Fa (2004)
ASIAN KUNG-FU GENERATION - NANO-MUGEN COMPILATION (2005)
Asian Kung-Fu Generation - Fanclub (2006)

Everything about telecom, 3G, 4G, VoIP and modern mobile technologies, cases and telecom marketing practices in the blogosphere: 100+ useful blogs

As I'm working in the telecom company, there is no surprise that huge amount of time is devoted to the informational search of useful services, blogs, sites about telecom markets, industry and technologies all over the world. So I decided to make a list of useful blogs in the box-set called "100+ blogs about telecom". Hope these sources will be useful for those of the readers and followers who is interested in this topic or works in the telecom industry:

RECOMMENDED: Top 100+ Telecom Industry Blogs
Telecom Industry

Blogs About Telecom Industry
Telecom Industry in Pakistan
Wireless Telecom Industry in India: Blog
Top Technology Blogs in the UK Blogosphere
Who Are The Top Tech Bloggers?
VoIP News
TechRepublic
Technorati search for the results of "telecom" tag
Technorati Rating - http://technorati.com/
Кто входит в ТОП-100 техноблоггеров
ZDNet Technews
BoingBoing
CrunchGear
Blorge
ArsTechnica
OpenMarket branch for "telecom" topic
GigaOm
MashGet SciTech branch
Top 20 Wireless Industry Blogs
SiliconAlley Insider
TechDirt
Technorati Technology branch
Russian telecom news blog

про цензуру в Уанеті, нацмораль та контроль за контентом в різних країнах

до речі, згадалось (під впливом попереднього посту): питання цензури в Інтернеті доволі актуальне. одні хочуть, щоб їм все дозволили; інші хочуть, щоб усі сиділи далеко, довго і платили штрафи. така собі "матриця". дещо з цієї теми уклав у невеличку підбірку матеріалів кінця 2008 - початку 2009 рр. (зараз Нацаморальна Комісія мовчить, тому і новин особливих за цим напрямком суперважливої діяльності наших чиновників тимчасово немає.. чекаємо "оновлень" у вересні, із стартом нових політичних перегонів). усі матеріали можна поділити на ті, що присвячені питанням цензури та інформаційних викрутасів сумнозвісної Комісії з Нацморалі в Україні; та на ті, що торкаються загалом питань корпоративного і державного моніторингу контенту та використовуваних сайтів і ресурсів спільного доступу у компаніях, на індивідуальних робочих місцях чи в межах глобальних і локальних мереж.

Братья по фильтрации: Откуда пришла онлайновая цензура
Интернет: попытка правового регулирования или цензуры?
Евросоюз будет бороться с цензурой в Интернете
Цензуре быть?
Проект із викорінення заборонених в Україні матеріалів (такі собі "стукачики")
Цензура в Законе
Депутатов просят ликвидировать неконстуционную комиссию по нацморали
Комісія з національної порнографії
Законопроекти, прийняті Верховною Радою України і підписані Президентом України (в т.ч. - і з питань цензури та усілякої "боротьби")
СМИ: Украинские моралисты не лучше цензуры СССР
Глава правления Интернет-ассоциации Украины: "Я не верю в эффективность регулирования Интернет"
В Україні цензури нема
Софт для контроля за рабочими местами пользователей и контентом (як зразок)
О вопросах фильтрации контента
Программы контроля Интернет-контента
Контроль за контентом в Беларуси
Безопасность контента: проблемы и решения
Регулирование Интернета в разных странах
Корпоративные битвы за "матрицу"

знищили infostore? EX на ваші голови! :)

Наприкінці минулого року Комісія по нац(а)моралі та порноборотьбі із великою помпою, беркутовцями та іншими демократичними прибамбасами "борців із піратством" та "за совєсть, чєсть і порядок" прикрила найбільший файлообмінник в Україні, який окрім декількох десятків заборонених законодавством матеріалів містив терабайти якісної музики та художніх фільмів. сервери та техніку доблесні бійці за мораль та порядок конфіскували (вочевидь, у кабінетах "опогонених" та "одепутачених" товаришів бракує свого офісного обладнання, та й домашню колекцію треба чимось же поповнити. коротше кажучи, постарались на славу. уся Україна одразу отримала нагадування про те, що ніяка ми не демократична і не відкрита країна, а "бєспрєдельна" територія для депутатів, МВД та їхніх поплічників. відшуміли-відгули прес-конференції та гучні заяви, щось помимрили з екранів численні речники усіляких спеціальних і не дуже служб і чинуші із НацКомісій усіляких... та ось прийшло літо, і принесло нам дуууже знайомий інтерфейс, хоча й під новою назвою - файлообмінник EX.UA. поки наші улюблені бюрократи в боротьбі за пристаркуватого виборця та "любімих бабушек" не розгледіли - качайте!! до речі - на самому початку сайту висить демократично-наполегливий дісклеймер: мовляв, громадяни, будьте взаємо-ввічливі, не порушуйте законів України і не завантажуйте на сервери усіляку каку (приблизно те саме було і на старому "Інфосторі", от тільки як захотіли "прищемити" провайдерів та хостерів, то навіть Асоціація не допомогла: всіх лицем у підлогу і зась щось казати).

Рекомендовані розділи:

Аудіокниги про бізнес, менеджмент, корпорації та інші цікаві речі.
Музика
Фільми

Twitter FAQ: все для новачків за 3 хвилини

Twitter стає дедалі популярнішим на вітчизняних просторах; але часто виникає потреба пояснити простими словами те, що являє собою цей сервіс. Коли ти кажеш людині, яка обізнана із Інтернетом лише на рівні серфінгу по сайтам, аськи та скайпу словосполучення "сервіс мікроблогів", ця людина дивиться на тебе, як на марсіанина. Саме тому я вирішив скласти коротку інструкцію для новаків, які так само хочуть спробувати, як то воно - бути мікроблоггером :)

Що таке Twitter і де він є?
Це безкоштовний сервіс-сайт, який дає змогу створювати текстові нотатки довжиною до 140 знаків, враховуючи пробіли. Назва походить від слова, яке англійською означає "цвірінькати", "щебетати" (оскільки нотатки дуже короткі, як щебетання птаха). Інтерфейс сайту доступний англійською та японською мовами, але писати можна будь-якою. Фактично сайт має вигляд постійно оновлюваної стрічки таких коротких нотаток від різних людей та стовпця навігації із можливостями пошуку, створення нових повідомлень, прямих текстових повідомлень тому, кому ви хочете надіслати текстове повідомлення, розділом "Улюблене" тощо. Сервіс доступний для зареєстрованих користувачів, однак перегляд текстової стрічки кожного конкретного учасника доступний і без реєстрації. Адреса цього сайту - http://twitter.com. Називається це "сервіс мікроблоґів" тому, що фактично ви можете вести свій блог, що складається із набору коротких повідомлень. 140 символів дають вам змогу ділитись власними короткими думками, уривками цитат та посиланнями на сайти чи блоґи, які вас зацікавили.

Як користуватись Твіттером?
заходите на сайт, реєструєтесь, заходите в аккаунт, налаштовуєте дизайн, додаєте своє фото чи аватарку і пишете. є ще пошук людей та слів чи тем. Ще є сервіси, які дають змогу користуватись Твіттером з мобільного телефону.

Що таке "фолловери", "фолловінг" та решта спільнокореневих слів?
Від англійського слова "follow" - "слідувати за", "слідкувати за":
"фолловери" - ті, хто підписались на вашу стрічку нотаток на Твіттері;
"фолловлені" - ті, на кого підписались ви;
"фолловінг" - процес додавання та відстеження чиїхось твітів

Хто такі "твіпли", "твіттеряни" та "твілюди"?
Все це - різні сленгові позначення тих, хто користується Твіттером та читає вашу стрічку чи пише власний мікроблог. Утворились ці слова від англійських слів: "Twitter + people"="tweeple", а по аналогії із "Твіттер-марсіани=твіттеряни", "Твіттер+люди=твілюди". Також були спроби використання термінів "твіфренди" та "твенди", "твіттеренти" (тві-конкуренти), "твічата" (тві-дівчата) тощо.

Що таке "реплаї" і "ретвіти"?
ці терміни теж пішли від англійських відповідників:
"реплай" - відповідь на чиїсь твіт (короткий пост на Твіттері). вони мають вигляд "@nickname".
"ретвіт" - це републікація чийогось твіту. починається такий пост із "RT", і далі йде текст тієї замітки, яку ви цитуєте.

Як зробити "реплай", "ретвіт" та "дірект"?
"реплай" - відповідь на чиїсь твіт (короткий пост на Твіттері). щоб його зробити, треба почати свій текст так: "@nickname" (тобто поставити "@" перед нікнеймом того, кому ви хочете відповісти), або натиснути на невеличке напівпрозоре посилання із зображенням зворотньої стрілки внизу під тією заміткою, на яку ви відповідаєте.
щоб зробити ретвіт, треба поставити "RT" і "@nickname", а далі навести той текст, який ви хочете процитувати / переказати.
для "діректу" (прямого повідомлення учаснику, яке не будуть бачити інші) скористайтесь переходом за посиланням "Direct Messages".

Що таке "клієнти для Твіттера"?
Програми для зручного користування Твіттером без необхідності заходити на сам сайт сервісу. Із орієнтовним переліком найбільш популярних клієнтів можна ознайомитись тут.

Що я можу / не можу писати в Твіттері?
Писати можна все що завгодно: свої чи чужі думки, цитати, корисні чи цікаві посилання. Вкрай небажано надавати посилання на образливі чи ХХХ-ресурси.

Яка мені користь від використання Твіттеру?
Спілкування, корисні та цікаві посилання, обмін думками, новини, участь в акціях чи цікавих пропозиціях, можливість запитати поради чи взнати думку спільноти з того чи іншого питання. І ще - гарний і швидкий інформаційний потік (для прикладу: новини про загибель Ігоря Пелиха, перемогу Ксенії Симонової на "Україна має талант", перемогу "Шахтаря" у Кубку УЕФА, про заворушення в Молдові та Ірані, смерть Майкла Джексона та вихід нового "айфону" через Твіттер широко розповсюдились ще за 8-10 годин до офіційного опублікування в блогах, на сайтах та за декілька годин до офіційної появи у ЗМІ, випереджаючи ТБ, радіо та електронні видання; швидкість та відкритість інформації за рахунок всесвітньості сервісу - головна перевага Твіттеру).

А що, компанії теж мають свої аккаунти в Твіттері?
Мають. З цієї теми раджу почитати тут. Фолловити деякі компанії корисно: часом вони проводять розіграші подарунків серед своїх фолловерів чи надають усім фолловерам знижку на придбання певних товарів чи послуг.

Де я можу дізнатись більше про додаткові сервіси, платформи та можливості, які є на основі Твіттеру?
В цьому блозі або на ресурсі Mashable.

Кого варто фолловити на Твіттері?
Цікаві тематичні списки всесвітньо популярних твіплів є тут.
А загалом фолловте тих, хто вам цікавий своїми темами, нотатками чи посиланнями.

Як мені дізнатись, хто із українців є на Твіттері? Кого варто фолловити із вітчизняних чи російських твіттерян?
Вітчизняний каталог склав Артур Оруджалієв. А ще пошукайте каталоги на Яндексі.

5 TV-commercials for the Saturday

OK, it's Saturday, weekend is here and there are 5 commercials which really made my day: these ones are from Budweiser, The Economist, Barclays, Olympus and XBOX. watch and enjoy!

Ubuntu: Safari 4 під Wine та вигляд як у MacOS

здавалося б, усім Вогняний Лис хороший та гарний. але оскільки ми вже вибрали Лінакс як платформу для експериментів, то чого б тоді нам не спробувати встановити на ній якийсь інший браузер. для тих, хто хоче спробувати використовувати швидкість та візуальні ефекти від Safari 4, раджу познайомитись із декількома способами та порадами, як це коректно зробити, а також із порадами, як зробити інтерфейс Лінакса макисмально відповідним усім тим ефектам, що несе із собою Сафарі (тобто як наблизи Лінакс до МакОс за дизайном)

1) ставимo Safari 4 під Wine

2) прикрашаємо Убунту

3) щодо апгрейду Убунти

happy people look the same

ви ніколи не помічали, що щасливі люди дуже типові і однакові? think about it...

коли людина шукає чогось нового, що вона не в змозі знайти, тоді вона (чи він) відчувають в собі достатньо агресивності, сили, енергії та збудження, щоб мислити нешаблонно, діяти спонтанно, цікавитись чимось, творити щось нове, не писати стандартів і не творити кумирів. щастя надає відчуття емоційної ситості та всеосяжної улесливої брехні.

люди починають муркотіти один одному дурниці, говорити про неважливі речі, шаблонно копіювати побачене у красивих чи некрасивих фільмах, дарувати типові квіти і типово триматись за руки. від цього починає тхнути "сємєйним благополучієм". вони починають казати один про одного у зменшувально-сюсюкальному відмінку; і дорослі перетворюються на слинявих ідіотів із поблажливою посмішкою хворого на невиліковну хворобу під назвою "ілюзія щастя". бо все навколо - лише примара того, чого нам напхали чи ми самі собі напхали у голову чи у душу. ми дуже хочемо в це вірити, називати когось "мася" чи "зая", і поводитись немов знову нам по 5 років.

щасливі люди щасливі настільки шаблонно, і мрії їх теж стають доволі приземленними і передбачуваними. ти їх прораховуєш на сто кроків уперед, на сто слів. щасливі люди починають писати у блогах дурниці типу "а ми вчора ходили на річку, і про щось шепотіли" і від цього стає сумно, бо людина, яка ще півроку тому була адекватною, тепер схожа на кіберкролика із батарейкової реклами із рожевими вухами та повною відсутністю мозку. тобі немає про що говорити із ним чи із нею, тому що все, що ти почуєш, буде постійний потік варіацій про їхнє анормально-стандартне до кислого присмаку, до нудоти шаблонне щастя, обручковий настрій і величезні плани на величезне мабутнє (яке насправді буде ТАКИМ ЖЕ, ЯК У ВСІХ, і ніяких казок-фільмів у них не буде - це написано на фотообличчях їхніх фото, на показовому чи невимушеному, але показовому щасті). вони демонструють щастя, вони випромінюють і вимащуються щастям як кремом, але однаково згорять, а не засмагнуть під цим псевдосонцем щастя. все кежуально, і ти відчуваєш, що ще одну цікаву людину ти втратив з поля спілкування саме через перманентне шаблонне щастя без казок, через плани їх тепер щороку їздити на те саме по-пояс-море, купити телевізор в кредит, наробити кіндерів і жити між походами до ресторану та пробіжками в-метро-та-в-офіс. а потім їхні очі згаснуть, і вони стануть тими ж 90%, з яких кепкували завжди і казали "ні, в нас так не буде". happy people look the same...


photo (c) by the_same_anna

де зберігати MP3: sharing and storing

із посиленням боротьби за авторські права питання "як зберегти МР3 файл і вставити його у блог чи в сайт" стає актуальним, оскільки стрімке закриття чи видозмінення файлообмінників веде до плутанини користувачів у сервісах та можливостях "шарінгу" та "аплоаду". традиційні RapidShare, Fileshare, Zaycev.net мають свої недоліки та безліч реклами із низькою швидкістю завантаження (на безкоштовних аккаунтах) (як і їхні аналоги iFolder, Deposifiles, Uploadbox).

отже, короткий список сервісів та можливостей:

Muzicons - додавання кнопки-програвача у ваш блог (файл закачується по ftp)
MoeMesto - місце для зберігання закладок, нотаток та файлів
Сервіси для завантаження та зберігання МР3
Інші сервіси для завантаження файлів (включаючи Dropbox та сервіси синхронізації)

про загадки, які сам собі загадуєш

життя схоже на книгу, яку ти ще не читав: ти гортаєш його, ніколи не знаючи, що тебе чекає на наступній сторінці. в залежності від прочитаних чи непрочитаних рядків ти викреслюєш чи дописуєш рядки, або вони часом викреслюються самі. це ніби загадка, яку ти загадав собі сам, а розгадки ще немає.

слова - то пісок. як, ЯК я можу передбачити рух піску?!? читаючи сотні книг про стосунки, людей і життя, нічому не навчаєшся, тому що коли загадка, яка є для тебе важливою над інші, виникає перед тобою, все - ти пропав, ти почуваєшся дурнем. вчитись НЕ БУТИ егоїстом для того, щоб зіткнутись із необхідністю ним БУТИ, і постійна черга чергових запитань до самого себе схожа на солодкий трунок чи на джерельну воду для розуму.

давайте так: НЕ говориш про те, про що насправді хочеш сказати. НЕ мрієш і НЕ плануєш. НЕ торкаєшся тем, які можуть викликати у тебе напад чогось людського. того, про що тебе навчили НЕ казати, тому що це - гра. this game has no name it will never be the same (c) і гра триває, вона перекочується людьми, неначе ударна хвиля від вибуху людських помилок. ми оптимізуємо все навколо, пишемо і говоримо лише про актуальне, необхідне та тематичне. ми відмовляємо собі у нестандартних сценаріях, у закоханості, у коханні, у дурницях, у розмовах до ранку, у дзвінках в чужі країні, у листуванні, у почутті себе, у нахабстві бути відвертим і бути собою, у нетематичності, у романтиці. дедалі більше ми забуваємо про свої відчуття та оптимізуємось під "інстинкти переможців", під "жінки люблять сильних чоловіків", "чоловіки люблять сильних жінок", "стосунків надовго не існує", "книжки швидко набридають", "кіно зараз не вміють знімати", "блоги не місце для щирості", "веб оптимізовано", "політика - це фігня" і решту НЕ. культивування табу, оптимізації та показухи. грай. безліч масок. тисячі ролей. грай. грай, чорти б тебе узяли, і ніколи не кажи, що ти НЕ хочеш грати когось, крім ролі БУТИ СОБОЮ. і ми граємо. щоденно. вам не набридло?

брешуть усі, виборці - найбільше

не люблю писати про політику і політиків, бо в нас в державі солідні тьоті та дяді у костюмах від Бріоні та Армані печуться про народ на численних політичних ток-шоу, щоб згодом поїхати по своїх хатинках за кілотонни баксів спати мирним сном. вони брешуть настільки фахово і щиро, що ми їм віримо знову і знову.

але фішка не в тому. дивлячись учора ефір із Яценюком по одному із ТБ-каналів, помітив, що політтехнологи і політтехнарі задають одні і ті самі запитання, аби отримавши відповідь, мати що розвазюкувати по своїх жежешечках, сайтах та виданнях впродовж місяця. брешуть вони, але брешемо і ми. ми брешемо собі, коли кажемо, що весь бардак почався сьогодні, а не в 1999 р.; коли кажемо "я не буду голосувати чи буду голосувати проти всіх"; коли ніхто не дає по шапці базарним розмовам про братські народи. ми настільки щиро і самозакохано мнимо себе "нелояльними" і до діючої влади, і до недоробленої "опозиції", що з нас варто сміятись хоча б тому, що ми і є та сама держава, яку ми так не любим. якщо ти не ідентифікуєш себе із цієї державою - квиток в зуби і рушай шукати щастя у світах.

ніжний кежуал: Іра Цілик "Післявчора"

знаєте, є сучукрліт, а є сучасна українська література. сучукрліт - це Карпа, Поваляєва, Чех і іжє с німі. вони бескінечно індивідуалістичні, попсові своїм тяжінням до неформату і тому - схожі на все те, що ти вже вичитав у Паланіка, Рю Муракамі, Бегбедера та Вайсбергер чи ще когось. а сучасна українська література - це те, від чого виникає тепла посмішка і безліч думок про те, про це і ще про щось. Іра Цілик та її повість "Післявчора" - саме з цієї категорії.

Вона, збиваючись, читає два уривки зі своєї повісті, і люди намагаються тримати свої очі від цілковитого округлення, бо текст вражає. Вражає своєю зрілістю, стилістичною витриманністю, живою мовою, цікавими історіями і спостереженнями, етсетера. Дуже приємно, коли видаються молоді літераторки, навіть літераторко-режисерки, і це не шопопало, а дійсно приємна література.

(с) тут

головна героїня повісті Кіра Буцім живе і про це і є книжка. вона просто ЖИВЕ, спостерігає, мріє, помічає, згадує, нервується чи радіє. вона не колотить понти подібно до героїнь Карпи чи не вантажить нас кілотоннами своїх депресивних альтерего як у Поваляєвої, і не циклиться на фемінізмові та чорт-зна-чому неначе героїні Забужко. вона вийшла ЖИВОЮ, цілісною, відкритою, трішки наївною, теплою і схожою на ту саму "дівчину з квартири навпроти", якої так бракує у сучасній українській літературі.

Кіра Буцім, або Кіра Бу – головна героїня книги Ірини Цілик «Післявчора». Перший рядок свого твору авторка розпочинає так: «Мені хочеться почати з пальців її ніг...» Зовнішня характеристика Кіри Буцім є досить специфічною, оскільки Ірина відразу ставить акценти на такій «дрібноті», яку, на перший погляд, годі роздивитися, а саме: «щілини між мізинцем і сусіднім від нього пальцем ноги» . Власне, саме ота щілина «тепла, рожева, ледь помітна, вона натякає на прихований тваринний магнетизм і вогку жіночність». Поглиблена увага до деталі – ось одна зі складових стилю Цілик. Авторка підкреслює, що у житті нічого немає зайвого: дрібнички, на перший погляд позбавлені сенсу, насправді складають невід‘ємну частку буття, а саме – філософію жіночого буття. Для Кіри Буцім важливо бачити людину та її оточення не ззовні, а зсередини; занадто яскраве ніби забиває особистість, позбавляє індивідуальності. І саме тому авторка так щедро додає до своїх текстів «дзенькання ложечок, насипання, наливання, уривчасті розмови, шурхіт ранкової газети…» Уся ця «буденщина» не дозволяє людині перетворитись на мертву пластикову ляльку у лоні мегаполісу.

То хто ж ВОНА, Кіра Буцім? Прочитавши невеличку довідку про авторку та порівнявши деякі біографічні дані її героїні, знаходимо дещо схоже. Ірина Цілик (авторка поетичної збірки «Ці») є режисеркою за фахом так само, як і її героїня Кіра Буцім (за короткою версією «Бу»). Автобіографізм як одна із яскравих рис жіночого письма: емоційність та відвертість, ліризм та суб‘єктивність.

Життєпис Кіри Бу триває у двох часових зрізах: минуле-теперішнє. Минуле героїні тісно пов‘язане з історичними подіями країни, в якій народилась і котрої, одного дня, просто нестало: «…пішовши за тиждень до третього класу, Кіра дізналася, що вона вже не стане піонеркою, а назавжди лишиться жовтенятком». Відповідно до часових комбінаторик сформована композиція книги. Читач має змогу познайомитись із дитинством та юністю героїні: це така собі ретроспектива з уст уже дорослої Кіри Бу. Хоч і «дорослою» Кіра іноді виглядає досить умовно – так звана дитячість (або інфантильність) як мірило справжності та відвертості є рисою якщо не характеру, то однією зі складових її внутрішнього світу. Власне, саме «подорослішанням» і закінчуються останні сторінки книги, бо, як пише Кірина подруга, - «це не так уже й погано – те, що ми подорослішали» .

(с) тут

гарна книжка, добре, що пощастило віднайти останній примірник у продажу на полицях ЕМПІКу, де "Післявчора" була чомусь запхана в найдалекіший куток на нижній полиці (вочевидь через непопсовість прізвища (Карпа та Забужко буквально тицяються в очі з середніх полиць) та через зовсім неяскраву обкладинку). рекомендую.

похмурі думки про сірі будні: Поваляєва "Ексгумація міста"

загалом у мене є схильність до скуповування чи викачування сучукрліту. у випадку із Поваляєвою та її "Ексгумацією міста" то була данина модному імені радше за поклик чи власний інтерес (і до речі - один із двох випадків, коли я збагнув, що не треба купувати книжки, керуючись модою чи тим, що "про цю книжку багато пишуть / говорять / сперечаються"... зазвичай люди пишуть і говорять про фігню)) )

цей міні-роман - той самий випадок "не-ведись-на-тренд". похмуре пережовування думок та потік свідомості настільки безсистемний, що часом книжка вже незрозуміло про що і навіщо. залишає таке само похмуре враження. сірий кежуал і безпросвітна нудьга, коротше кажучи. і ти лізеш крізь ці мовні хащі, а по той бік ніяк не можеш збагнути "а що усім цим авторка хотіла тобі сказати: чи то що життя фігня, чи то що фігня - це життя". вердикт: читати у стані невизначеної депресивної нудьги для катування мозку.

«Эксгумация города» — роман в новеллах, которые создают образно-стилистическое единство и складываются в целостное видение химерной урбанистики. Это книга о жизни, рефлексиях и эмоциях аутсайдеров, лузеров, представителей маргинальных субкультур. Она украсит книжную полку любителей «классики психоделической литературы» Берроуза, Керуака, или современных ее представителей — Ирвина Уэльша либо Чака Паланика.

ОН приходит домой и узнает, что его девушка Лика (другой вариант имени в тексте — Эля) умерла. После нее остается много текстов: записок, размышлений, дневников.
Фрагменты этих текстов вплетены в дальнейший рассказ, это — эскизы впечатлений, кадры из жизни, эмоции, сны, наркотические видения и т.п. Это и персонажи вроде психически больной девочки, которая сделала 2220 рисунков левого глаза; Гнеся, чьи руки всегда в кетчупе; Ирины Владимировны, которая боится бумажной вермишели, которая выходит из шредера. Это секс Эли с незнакомцем в метро и одновременно — диалог посторонних, которые наблюдают за этим процессом с метафизических высот.

Сюжеты служат декоративным фоном для чувств и впечатлений героини. Лика ходит по городу, то вспоминая какойто фестиваль кино, где она курила канабис с незнакомцами, то рефлектирует над сущностью города. Неожиданно найдя у себя в кармане пачку денег, она не знает, что с ними делать, и, наконец, пересылает их своим друзьям-музыкантам.

Неожиданное, случайное окончание книги выглядит достаточно условным — также рассказ можно было бы оборвать на полуслове где-либо.
По мотивам этой книги написана музыка и выпущен CD (авторское прочтение фрагментов текста под музыку в исполнении оркестра классических инструментов).

(с) тут

з усім згоден, ось тільки порівнювати ЦЕ із Чаком Палагнюком - це знущання над останнім, тому що він помер би від нудьги, читаючи цей доволі посередній потік словобуду (кажу вам як прихильник Чакових творів, усіх без винятку, навіть найбрутальніших). це не урбаністика, любі мої, це просто фігня. велика фігня про маленьку пересічну українку, яка хотіла бути крутою неформалкою, а опинилась там, де опиняється будь-яка фігня. знайомство із сучукрлітом, розпочате з цієї книжки, ризикує на ній же і закінчитись, тому краще НЕ читайте ЦЕ. 15 гривень за книжечку, але відверто кажучи - і цього шкода. стоїть на полиці, якби у нас в місті був рух буккроссерів - віддав би із радістю, може, хтось преться від подібної літ-ри...

те, що відбувається в душі "К югу от границы, на запад от солнца"

давно нічого не писав про свої улюблені чи недавно прочитані книжки. час виправлятись.

Муракамі маю лише в російському перекладі. "К югу от границы" читається спочатку легко, далі - із детективною зацікавленістю, а от фінал книжки трішки розчаровує. історія кохання, яке не відбулося, або відбулося у якомусь збочено-прекрасному вигляді - так би я назвав цей роман. перша його половина настільки легка і невимушена у прочитанні, що потім в другій частині ти довго намагаєшся зрозуміти, в який саме момент ти втратив це відчуття легкості. певно, саме таке відчуття було і в головного героя, коли він намагався збагнути, для чого йому відроджувати давні почуття.

сюжет доволі нескладний: він і вона зростають разом, разом ходять до школи, в них народжується перше відчуття симпатії ще тоді, коли ні він, ні вона ще не усвідомлють своєї чуттєвої природи і своїх почуттів. потім життя їх розкидає у різні боки, вони дорослішають, живуть...щоб зустрітись одного разу і стати таким собі одвічним прокляттям для серця один одному. аромат чуттєвості від головної героїні та самокопання в голові, яке виконує головний герой протягом усієї книги, - соь мабуть те, що найбільше заворожує. це як ліричний фрейдистський аналіз (якщо таке поняття взагалі можливе)...

цитати з роману:

Стоило на горизонте появиться такому человеку, как мне сразу хотелось подойти и сказать: «Эй! Я все о тебе знаю. Никто не знает, а я знаю».

Привык думать и действовать в одиночку. Считать: раз я так думаю — значит, все правильно.

Поступив в университет и переехав в другой город, я попытался обрести новое «я», начать жизнь заново. Надеялся, что, став другим, исправлю допущенные промахи. Вначале казалось, что у меня все получится, но что бы я ни делал, куда бы ни шел, я всегда оставался самим собой. Повторял одни и те же ошибки, так же ранил людей, да и себя заодно.

В двадцать лет меня вдруг обожгла мысль: неужели из меня ничего хорошего уже не выйдет? Все ошибки, которые я совершил, — и не ошибки вовсе. Может, это во мне сидит с самого рождения. От таких мыслей на душе становилось тошно.

Оказалось, я способен причинять зло. Никому никогда вредить не собирался и вот, пожалуйста, — выяснилось, что когда мне нужно, я могу быть эгоистичным и жестоким, несмотря на благие намерения. Такие типы способны под благовидным предлогом наносить страшные незаживающие раны — даже людям, которые им дороги.

Я ничего тогда не понимал. Мне и невдомек было, что можно нанести человеку такую глубокую рану, после которой уже ничего не вернешь, не поправишь. Иногда для этого достаточно одного твоего существования.

Как это ни печально, есть в жизни вещи, которые не вернешь. Уж если что-то сдвинулось с места, назад хода не будет, как ни старайся. Чуть что пойдет наперекосяк — все! Ничего уже не исправишь.

Есть слова, которые остаются в душе на всю жизнь.

Продумываю все варианты. Чем больше думаю, тем отчетливее представляю, как все должно быть устроено.

Иллюзии, из которых были сотканы мои мечты, больше не помогут. Пустота всегда и везде остается пустотой. Я долго был погружен в нее, заставлял себя как-то в ней освоиться и, в конце концов, оказался в той же пустоте, с которой нужно свыкнуться. Теперь моя очередь внушать мечты другим, будить чьи-то фантазии. Вот что от меня требуется. Пусть этим мечтам и фантазиям не будет хватать энергии. Возможно. Но все равно, если в моем существовании есть хоть какой-нибудь смысл, я должен продолжать это дело, насколько хватит сил… Может быть.

«Все живут по-разному, по-разному и умирают. Но это не имеет значения. После нас остается лишь пустыня. Пустыня и больше ничего».

Сколько еще суждено? Никто не знает. Все, что имеет форму, может исчезнуть в одно мгновенье.

Так и будет. Может быть.

повний текст роману можна почитати тут.

best posts about Web 2.0 media & SMM-tools starting July

The best way for receieving an interesting info is to subscribe for the blogs and 2.0 news-sites as I found out myself. Today I'd like to share the most interesting posts from my RSS-subscribes via Google reader in the category "Social media, marketing and 2.0 tools".

Anton Popov has written two posts about Panasonic's Twitter activity and 90+ companies on Twitter.

Elena Delas tells us about Foreverism as a trend and CNN failure vs. Twitter in situation with M.Jackson's death.

Mashable Blog asks whether Obama has passed the SM test and proves the reason why the answer "Yes he can" is the right one.

Yuri Gladkih in New Age Branding thinks over the Generation O and the main SM-values of this new type of generation.

Brian Solis in PR 2.0 Blog writes about Twitter Trademarks tweets and main tendencies.

Kristen E. Sukalac in PR Conversations tells us about the main lessons for SM and Twitter-use in the situation around elections in Iran

You can change the definition of "everyone" and customize it for your industry or passion, but the fact is, we need to read what everyone else is reading in order to have a sense of being in sync

- that's what Seth Godin tells us in his latest blog post.

Maksym Savanevsky writes in Ukrainian Watcher about Russians who spend the most time in SM-networks.

Have to share more? You can do it in the comments to this post or tweet this via your profile.

5 useful presentations about Twitter and SM from HubSpot & IMU

Twitter is still the top spot of the SMM-market and that's why some useful overviews are rather interesting for those who work in this sphere or use Twitter both for corporate and own private needs. Let's look at the 5 presentations from one of the leading companies in the sphere of SMM and SM-monitoring.

State of Twittersphere - Twitter Report June 2009

View more documents from Hubspot Marketing.

Driving ROI On Twitter

View more documents from Hubspot Marketing.

Intro to Twitter for Business: Hubspot & Geek Girl Camp

View more presentations from Hubspot Marketing.

Bottom Line: Social Media for Business

View more presentations from Hubspot Marketing.

Social Brand Marketing For Web 2.0

View more documents from Michael Lazerow.

More presentations and docs from HubSpot can be found here

про коктейлі та інші напої своїми руками

вікенд на носі, а в мене на столі - старезний записник, загублений ще з рік тому і раптом віднайдений, в якому - десяток рецептів усілякого питва, яке можна зготувати власноруч для паті, афтепаті та інших пристойних і не дуже приводів (ви)пити :) чим з вами і ділюсь охоче (може, щось собі зготуєте чи своїм друзям):

фруктовий коктейль
півсклянки соку будь-якого треба змішати міксером із 50-100 г вершкового морозива та вилити все це діло у високий бокал

кавовий коктейль
півсклянки холодної кави, чайна ложка цукру, чайна ложка коньяку, півсклянки морозива та 2 чайних ложки яблучного соку, все розмішати до рівномірного стану суміші у міксері, подавати у склянках чи бокалах

вишневий фраппе
готується в розрахунку за кількістю потрібних порцій. на 1 порцію - столова ложка вишневого сиропу, 75 г молочного морозива, чверть склянки холодного пастеризованого молока. все треба збити в міксері. потім вилити у високий бокал, прикрасити ягодами, горіхами, арахісом чи тертим шоколадом

коблер "Замок Хаутон"
готується теж залежно від кількості потрібних порцій. для 1 порції потрібно взяти 3 чайних ложки ягідного чи фруктового (бажано - із червоної смородини) желе, 50 г вершкового морозива, трохи ягід червоної та чорної смородини, кубіки льоду, чверть склянки газованої мінеральної води. беремо високий бокал,  на 2/3 заповнюємо його дрібно потовченим льодом, третину, що залишилась, наповнюємо морозивом, желе, а потім обережно заливаємо газованою водою, прикрашаючи зверхи свіжими плодами ягід. подають напій одразу після приготування

оранжад
для 1 порції треба - 1 столова ложка апельсинового соку, 1 апельсин, 2 чайних ложки лимонного соку, півсклянки газованої води, трішки льоду та 20 г коньяку. все виливаємо у високий бокал та змішуємо, додаємо лід та подаємо.

приємного відпочинку, насолоджуйтесь не лише пивом ;)

MP3 Vacations: T.I. - best live onstage (2008) and "King" (2006)

2007-го мій приятель повернувся зі Штатів і привіз "новий саунд". так і почалось моє знайомство із творчістю хіпхопера Т.І. особисто мені тоді сподобалось, що у кліпах він майже завжди був у костюмі, що на той час для вітчизняної хіпхоп-сцени (якщо про таку взагалі можна говорити..в мене особисто словосполучення "українська хіпхоп сцена" чи "російська хіпхоп сцена" викликає голосний регіт, вибачте) було просто чимось нечуваним.

Clifford Joseph Harris, Jr. (born September 25, 1980), better known by his stage name T.I., and also by his alter ego T.I.P., is an American recording artist, producer, actor and co-CEO/founder of Grand Hustle Records distributed by Atlantic Records.[1] T.I. released his debut studio album I'm Serious in 2001, his second studio album Trap Muzik in 2003, and his third album Urban Legend the following year. T.I. gained higher popularity and fame after the release of King debuting at number one on the Billboard 200, selling half a million copies in its first week. The album, being nominated for four Grammy Awards, earned him his first Grammy Award during the 49th Grammy Awards. T.I.'s fifth studio album T.I. vs. T.I.P. and sixth studio album Paper Trail both reached the top spot on the Billboard 200 giving him his third consecutive #1 album.

As of March 2009, T.I. has had ten Top 10 Billboard Hot 100 singles, with three of them reaching number one ("My Love" with Justin Timberlake, "Whatever You Like", and "Live Your Life" featuring Rihanna). In 2006, he made his film debut in ATL and went on to appear in American Gangster the following year.

(c) Wikipedia

потрапляння цього талановитого і стильного репера за тюремні ґрати за незаконне зберігання та володіння зброєю - факт сумний, хоча поки що ми маємо досить його синглів та треків, щоб слухати їх зараз.

про Леніна з відбитим носом та червоний фашизм

події минулого тижня у Києві та резолюція ОБСЄ про засудження сталінізму - то дуже маленька перемога
не лише українців, але й усього людства. настільки маленька, що майже непомітна.

декларувати демократію та творити її, не допускаючи анархію і реваншизм - це зовсім різні речі. червоний фашизм не кращий за фашизм традиційний. якщо його символ - мармуровий Ленін, то і акція проти нього є показовим кроком. хай навіть і кимось замовленим. проте люди потребують логічного завершення комуністичної доби. я не люблю політику і політиків. вони здебільшого кидаються обіцянками і не виконують їх майже ніколи. надто - в чиновницькому бюрократичному тоталітаризмі, яким є українська повсякденність. але я особисто готовий голосувати на прийдешніх виборах за того, хто остаточно знищить комунізм та пост-комунізм, створить прецедент нового Нюрнбергського процесу та остаточного знекровлення червого фашизму, який ще так міцно сидить в головах старшого та середнього покоління.

напередодні Дня Конституції в нашому місті - як і в деяких інших містах України - чомусь відбулись урочисті заходи та навіть якісь трамваї з червоними прапорами та гаслами на відзначення 90-річчя заснування комсомолу. ви собі можете уявити, щоб у Німеччині раптом без усіляких санкцій чи то дозволів з боку влади відбулись заходи до річниці гітлерюггенду чи штурмових бригад СС та СД?! а в нас можна взяти трамвай, прикрасити його прапорами червоної чуми, яка вичистила з України близько 16 мільйонів життів, і їздити містом із вигуками "паздравляєм вас с гадавщінай камсамола". а між іншим, саме комуністи придумали концентраційні табори та винищення голодом; не сплатили жодної правової та моральної відповідальності за 1933-й, 1937-й, 1946-й, за "Празьку весну" в Чехії та румунський фашіо-комунізм. за таке мало відбивати мармурового носа боввану посеред київської площі - за це треба судити.

диктор по 1+1 каже "до буденних речей для іншого народу України", і він цілком має рацію. проблем у людей вистачає; але от єдину справу, який варто довести до логічного кінця - це декомунізацію. щоб усі лєніни, сталіни, свєрдлови та інші максіми горькі і косіори стали на одну сторінку із герінгами, гіммлерами та кохами у підручниках з історії.