filmотека: "Love Me If You Dare"

хто сказав, що це кіно про кохання? ні. хто сказав, що це кіно про божевільне чи збочене кохання? ні. це кіно про естетичний панк. про панк-світогляд. про покруч мозку і те, що "збочення (Настя, фанфари на твою честь!!=) ) приваблює". про повний естетико-моральний дебілізм. і про нестачу ефедрину та адреналіну у крові пацієнтів.. ой, тобто головних персонажів.

вам ніколи не здавалось, що в багатьох культових фільмах сучасності режисери курять щось міцніше за сальвію, каннабіс та мексиканські кактуси? тому що на тверезу голову подібний фільм народитись би просто не зміг. причому у Франції сальвія і кактуси явно міцніші за штатівські чи латиноамериканські.. =)

монолог із фільму, який усі хлопчики та дівчатка, що хочуть здаватись "струйовими", "епатажними" і "в темі" розтягли на цитати по усіляких сайтах типу Вконтакті та "уютних жешешечках" - це просто вдало набраний набір шокуючих (для тінейджерського вуха) слів та словосполучень. решта у фільмі - то маячня і вершина постапокаліптичного ідіотизму.

початок фільму навіть здався мені цікавим. все починається з того, що у маленького французького хлопчика є суворий батько, смертельно хвора мама та найкраща подружка-полька. і ще є коробка - музична скринька, з якою він любив гратись. щоб втішити ображену іншими дітьми дівчинку він віддає їй цю музичну скриньку-коробку, а далі починається: вони починають грати в "слабо - не слабо", передаючи коробку один одному. мама в хлопчика помирає, він дорослішає, дружба із дівчиною-полькою залишається.. а далі починається справжній "3,14здєц", як кажуть у сусідній країні. тому що в нас - два герої із неадекватним сприйняттям світу, які граються в життя. граються-граються, аж допоки не дограються до "а слабо не видеть меня 10 лет?!", а потім за 10 років після зустрічі "а слабо похоронить себя в бетоне"...

я не розумію трьох штук: людей, які кажуть, що це "о боже какой фильм" чи "круто"; за що цьому фільму надавали стільки нагород за найкращу драматичну роль (та в аніме "Кошачий суп" більше змісту, ніж в цьому фільмові!!); і ще - чому я дві години дивився цей шокуючий безлад і так і не зупинив програвання файлу?.. відповідь, мабуть, єдина: збочення приваблює. ось тільки на відміну від шокуючих моментів в фільмах на кшталт "Люсія і секс" чи "Сука-любов" шок у цьому фільмі - беззмістовний і лінійно-примітивний. це - просто панк. в іншій обгортці, під іншим соусом, маскований під псевдоомантику та псевдоадреналін. і нічогісінького спільного із коханням не має. фільм не раджу: програє навіть більше за "С широкого закрытыми глазами".