5 Pixar Movies for the week-end

The fact that I'm having vacations can't be the reason of leaving my readers without good & interesting stuff for the week-end. So watch these 5 short movies from Pixar Studio and enjoy the free time ;)

"Presto"


"Lifted"


"Geri's Game"


"Your Friend The Rat"


"Burn-E"

new drawings

а давно я нічого не викладав із свого хоббі :) власне, я і не малював досить давно. сьогодні мав нагоду виправити ситуацію. тому ось вам Катя та Міла (перший портрет сьогодні зробив, другий - ще із місяць тому). все як завжди - ручна робота у Corel Painter X.

more than stuff

hot time - summer in the city (c) в мене таке враження, що літо в місті - найнудніша пора року. телебачення стрімко тупішає, і фільмів цікавих майже немає. увесь день працював над adult-текстами сеошного типу, тому російські словосполучення зі словом "секс" та похідними від нього вже викликають алергічну реакцію (згадалась нещодавна розмова із другом, який зараз десь "добуває" свою відпустку у Криму, що після двох тижнів на кримських пляжах - що "диких", що цивільних - пропадає усілякий потяг до жінок через надмірну концентрацію багатокілограмових ожирілих тьоть на квадратний метр площі. приблизно те саме виходить, коли швидко треба укомплектувати великий обсяг текстів на "одвічну" тему. людство може скільки завгодно розвиватись, але найбільшим попитом однаково користується секс - такий коротенький проміжний висновок. Internet is for porn, baby (c)

став я якимось не те що недобрим, але до певної міри цинічним і відчуваю лише проміжним стан поміж bored, irritated та over-informed. мабуть, час поновити малювання. чи купити "зеркалку" і почати експериментувати із фото. абсолютно закинув БлоксФокс через брак часу в будні та брак енергії у вихідні. і взагалі чимало задумів закинув у далекий куток, отам вони на полиці і лежать, дихають тихенько пилюкою і чекають свого часу. сподіваюсь, таки дочекаються. відвідуваність обох блогів впала, та це й не дивно - пишу я вкрай рідко декілька тижнів, і пости зазвичай невеликі. сподіваюсь, ті хто звикли мене читати, не надто ображаються, що я все те закинув. у мене щось із розряду "творчої кризи" та перманентних лінощів.

спеку розрядив дощ, який приніс прохолоду і сподівання на те, що ненормальні майже 40 за Цельсієм у тіні врешті-решт стануть хоча б 23-ма. всім добраніч та гарної неділі. і ще - завтра Гран-Прі Формули-1 (якщо нічого не плутаю), як завжди - за Баттона та за Феттеля.

PS: Насті, яка пішла у глухе підпілля, - я вже скучив за розмовами на філософські теми )) куди ти поділась? до речі - в Мілки змінилась ася, якщо ти не в курсі.
Всім читачам - спасибі, що читаєте. Текстові версії цих нотаток, наскільки я знаю, транслюються в ЖЖ та на Facebook, тому можете відшукати мене там. Ще була гілка на FeedBurner та на Plaxo, не знаю, що там зараз робиться. Обіцяю скоро знову писати часто, регулярно, багато і цікаво про різне (ну типу як ви вже звикли :) )...

Saturday's music post - "Slow Club"

so it's Saturday's evening and it's time for good new music. today I'm going to listen to «Slow Club» - a folk-pop group from the UK, formed in 2006. This group consists of Charles as vocals and guitar and Rebecca as vocals, guitar and drums. Their album can be downloaded here. Let's try together ;)

music: indie-rock weekend

я вже казав якось, що люблю інді-рок, чи не так? і що на Ютубі ритись теж люблю... а тому сьогодні буде невеличкий інді-рок-вікенд, присвячений просто випадковим інді-рок командам, треки яких мені сподобались. сподіваюсь, що і у вас вони викличуть певні позитивні емоції. а, і ще усіх із Зеленими Святами ;) наснаги вам, життєдайної сили і хай вже нарешті прийде те літо, на яке ми всі зачекались, поки з неба поливає дощами та грозами. а в нас на черзі - 5 банд: Velojet із Австрії, Delispice з Кореї, Sugar Donut з тої ж Кореї, Raining Pleasure з Греції, Eskobar зі Швеції.

5 відео для настрою

вихідні - саме час для того, аби створити собі настрій і відволіктись від буднів та "корисності" постів у блозі. вашій увазі - 5 випадкових відео, які "зачепили" за останню добу. деякі створюють сумний настрій, деякі - позитивний. в них немає чіткої єдності чи спільної ідеї; вони так само різні і часом суперечливі, як саме життя. але в цьому і полягає якийсь особливий кайф, адже не все піддається класифікації та тематичним підбіркам. інколи потрібні просто різні емоції. насолоджуйтесь!

[][][][] / "Sigur ros - Gong" / Eric Lerner from Eric Lerner on Vimeo.

powerlinerflyers from wes johnson on Vimeo.

Europe Day

а вот и обещанные фото с Дня Европы. тут несколько, остальные - на фликре. фотографировал в режиме что называется "от бедра", даже не успевал особо как-то "прицелиться", так что не судите строго, делалось все на ходу, держа фотик одной рукой (цифромыльница Olympus mju 700, 7.1 MPx, снимал на 5-ти). получились такие себе уличные картинки:

было байкер-шоу, я на него не попал, зато на улицах зачастую можно было увидеть не только мужскую тусовку, но и женщин на лихом "коне"






а вот обилие увлеченных детей у фонтана наталкивают на мысль, что надо срочно зарабатывать деньги на хорошую "зеркалку"

він у мене One, або Битва за Aspire )

(с) Beyoglu Nights by nowaryesblack

Можно, конечно, оставить Линукс. Однако практика показывает, что тогда развиваются побочныe эффекты, в частности: появляются покрасневшие глаза, отрастает борода и заводится растянутый свитер..
(с) з відгуків на Linux під Acer Aspire One
..................................................

Пропадав я три дні не бозна де, і не зник, і не вкусило мене нічого (ну шлунок трохи "здав", але то таке, буває..). А пропадав я через купівлю та налаштування штуки (вона ж - гаджет, вона ж - фіча, вона ж - прикольний нетбук, вона ж - суперова річ, вона ж - "нащо-воно-тобі", вона ж - "новая цацка, тоже такой хочу", вона ж - "фігасобі", вона ж - "такой масечка" і безліч інших слів від різних людей=) )) - про що це я? - ага! - штуки під назвою Acer Aspire One 110B. Придбав я цей симпатичний нетбук, котрий може спокійно тягатись із ноутом початкового рівня ще в п'ятницю; сьогодні маємо надворі понеділок (до речі - усіх із зимою!) - тож саме час в деталях розповісти про враження і поділитись поміченими мінусами, плюсами та процесом КОРЕКТНОГО встановлення "віндовз" під даний гаджет (а не такого, як описано на сторінках купівлі форумів.. ррррр ).

Почнемо із комплектації. Мені дістався нетбук Acer Aspire One.. 110Bw темно-синього кольору із процесором Інтел Атом 1,6 ГГц, оперативкою (увага!) чомусь аж 1,5 Гб, накопичувачем SSD 8 Gb, до якого одразу була куплена картка ще 8 Gb від Apacer формату SD нового стандарту. Все купував ось у цьому магазині (не рекламую, але кажу "дякую" ). На ньому була встановлена тріальна Вінда ХР із другим сервіс-паком, але без драйверів на звук, камеру, відео (на момент купівлі "вінда" показувала, що жити їй без активації ще 24 дні. Судячи з деяких подій, що відбулися згодом, "вінда" була з ліцензії, бо надто вже швидко "здохла"; але про це я ще розповім далі).

Перші враження від Acer Aspire One

1) екран у нього НАБАГАТО кращий, ніж у ЕЕЕ РС, які стояли поряд у тому ж магазині. Знаю, що матюкати "глянець" заради "матового" монітору - це трендова фішка, але екрани увімкнених ЕЕЕ РС від 701 до 901 виглядали дуже вже нещасними у порівнянні із "глянцевим" Асером.

2) корпус у нього гарний, але без оксамитової серветки його краще не юзати: відбитки пальців та масні плями від найменшого дотику за день перетворюють кришку нетбука із блискучої на матово-бляклу. Але це виправляється протираннями ))

3) як вони натулили в нього достатній комплект портів - це для мене загадка ) і в нього 2 кардрідери і 3 юсб-порти!! ))

4) в нього нормальна клавіатура, на якій навіть великі обсяги тексту набирати можна, при цьому руки відпочивають довкола тачпаду.

Після перших внутрішніх радісних вигуків та захоплення, я сплатив за покупку, і в обмін на швидко знецінювані гривні (до речі, ціни вже додали в середньому по 200 грн. на цей нетбук, а може й більше - саме за таку конфігурацію) отримав коробку-чемоданчик, в яку окрім вибраного мною нетбука, менеджер також вклав: зарядний пристрій, гарантійний талон, батарею, документацію, відновлювальний диск із Лінуксом (якоїсь "урізаної" версії), ну і різні там пакувальні обгортки.

Прийшов додому, розпакував, порадів ще раз, що менеджери вже знесли Лінукс, відкрив, поклацав трохи, вирішив ставити необхідне мені ПЗ (поясню - брав нетбук як такий собі "дорожній ноут" для офісу, оскільки в мене "мультизадачна" діяльність)) ). І тут почалися перші "мукі і радості".

Помічені трабли з Acer Aspire One під "віндою" без налаштування та як їх лікувати:

1) дуже повільний експлорер. Чи вони відключили файл підкачки, чи увімкнули всі віндові служби - не знаю. Але ноут відгукувався на кожну мою операцію із затримкою секунд в 10, а то і більше. Лікується це так - вантажите ось цю програму: http://www.softpedia.com/progDownload/SharpE-Download-28545.html, ставите її замість віндового експлорера, і буде вам щастя. Тільки ставте як "shell", а не як програму.

2) дуже часті зависання у "непорізаній" версії - служби жеруть процесор та оперативку просто поїдом. Лікується установкою порізаної версії.

3) НЕ СТАВТЕ НА НЬОГО ОФІС 2007!! Можливо, в когось цей процес буде більш вдалим; у моєму випадку все було так: установка з SD-card пішла нормально, але вона тривала майже півтори години, після чого десь на рівні 70% готовності зависла. Ноут провисів хвилин із 15, після чого вольовим рішенням я його "перевантажив", і отримав картинку завантаження "вінди" і все - "операційка" вмерла!

Повторні перевантаження, сейф-мод, відкати до вдалих конфігурацій нічого не дали. "Вінда" померла. Після "-надцятого" запуску було вирішено набратись мужності і поставити іншу ОС.

Встановлення ОС на Acer Aspire One 110:
1) перша думка - "ну його до біса ту мастдайку, ставлю лінукс". Далі - пошуки по форумах та сайтах, знаходимо ось це:

http://freedom.net.sumy.ua/index.php?newsid=12350

http://209.85.129.132/search?q=cache:FL_gQ6PWM-AJ:vg74.ru/forum/showthread.php%3Fp%3D7356440+Ubuntu-EEE+%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC+%D1%81+Acer+Aspire+One&hl=uk&ct=clnk&cd=2&client=firefox-a

http://wiki.mandriva.com/ru/Mandriva_FAQ

Крім позитиву, бачу купу питань без відповідей, або відповідей на проблемні моменти, які місять потребу компілювати ядро, піднімати з під руту окремі компоненти. Коротше кажучи, мороки буде ще більше.

Оскільки дистрибутив Мандріви 2009 завантажений, але не в мене, а у співробітника, ставити вирішую Мандріву 20071, або Damn Small Linux, або Knoppix. Чи то в мене руки криві, чи то карма не так лягла; але з флешки усі дистрибутиви дали "No NTLDR" / "No bootloader" / "Not a bootable disk". Плюнув, варіант відпав (до речі, флешки обробляв для установки відповідними утилітами - не допомогло).

2) Наступна думка - "чорт із вільним ПЗ, ставлю Вікна". Взяв диск із Windows XP Home SP1, зробив бутову флешку, завантажив. Глюк - вимагає і флешки, і сідюка. Дав зовнішній сідюк - установка пішла. Потім, після перого перезавантаження в процесі установки почало викидати знову на початок. Повторилось тричі, плюнув, припинив.

Поліз в Інтернетрі шукати інфо, як поставити. Знайшов таке:

http://5an.kz/?n=229
зробив, скачав, почав ставити. На певному етапі матюкнулось що в мене немає драйвера віртуальної машини. Поставив і його, повторив - матюкнулось знову, впало в циклічну повторюваність спроб, потім скасувало установку. Не спрацював спосіб (може, не все написано, або руки криві - не знаю)) )

http://eee-pc.ru/wiki/%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%82:usb_multiboot
скачав, почав робити, запустилось. Після другого перезавантаження - впало в цикл, пару разів перевантажив. Врешті-решт почало говорити або "No NTLDR", або "File //..... /biosinfo.inf not found. Код ошибки 18". І все. БІОС "шити" не став, щоб не втратити гарантію.

http://www.liveinternet.ru/community/rss_5an/post84378663
Все зробив, повторив. Але помилку та викид із установки отримав і при суворому дотриманні інструкцій.

не допомогли і форуми:
http://eee-pc.ru/forum/viewtopic.php?id=20&p=4
http://eee-pc.ru/forum/viewtopic.php?id=1588
http://eee-pc.ru/wiki/%D1%87%D0%B0%D0%B2%D0%BE:windows
(дарма що про ЕЕЕ РС - трабл описано ідентичний; а кінцевих дієвих порад так і не було віднайдено, хоча кількість людей, у яких проблеми один в один збігалися з моїм "Асером", просто величезна).

Так у мене проминула практично вся субота. Паніка, червоні очі, роздратування і взагалі зіпсований настрій. вже об одинадцятій годині вечора відкопав таке, що і дало мені змогу о пів-на-першу ночі все ж побачити омріяний екран привітання при вході у "Віндовз" замість чорного досівського "No bootloader":

Коректна інсталяція Windows XP на Acer Aspire One 110 (ЧИТАТИ УВАЖНО):

1) зайти сюди: http://ru-admin.net/soft/22574-usbreanimator-v1.0-multizagruzochnaja.html - і завантажити архів по одному із посилань, або одним файлом звідси: http://ibox.org.ua/108822/ (останнє посилання 100% працювало станом на 29 листопада 2008 р.; щоправда, качається менеджером закачок нормально, а чи підтримує докачку - не знаю, бо не ризикнув зупиняти).

2) перевірити архів на віруси, а потім розпакувати. Якщо буде матюкатись, що в архіві віруси - послати подалі, натиснути "ігнори" та "кенсели" і розпакувати все в одну теку.

3) прочитати вкладену в теку інструкцію, виконати чітко послідовність дій, зробити бутову флешку із ПЗ для встановлення.

4) вставити флешку в юсб вашого нетбука, увімкнути, під час завантаження тиснемо F12, обираємо завантаження з "HDD USB".

5) у графічному меню обираємо Acronis Disk Director, форматуємо SSD: видаляємо розділ, форматуємо у FAT32 / NTFS (за бажанням), вибираємо тип диску "Primary", "Active".

6) Виходимо. Завантажуємось із флешки знову аналогічно п.4. Тиснемо "Windows XP Gamer SP3...", починається установка. В процесі беремо "Оставить текущую файловую систему без изменений".

7) після першого перезавантаження заходимо аналогічно п.4, заходимо через пункт "Установка С Windows(!)". Завершуємо установку. Вся установка триватиме близько двох годин (все-таки SSD-накопичувач повільніший за звичайний жорсткий диск).

8) якщо ви бачите екран входу в систему - вам пощастило нарешті )) флешка більше не знадобиться для завантаження - все прописалось саме, можна користуватись!

Поради користувачам Windows XP на Acer Aspire One під SSD:

1) не критично, насправді, чи у вас "фат32" чи "нтфс" - без "тюнінгу" "віндовз" однаково гальмує на обох файлових системах
2) ставте заміщувач стандартної оболонки та декстопу - це зменшить витрату ресурсів пам'яті і накопичувач не буде настільки "гальмівним"
3) ставте одразу усі драйвера після встановлення ОС:
http://support.acer-euro.com/drivers/notebook/as_one_110.html
Драйвера на звук погугліть окремо за запитом: "Audio Realtek 2.07 XP" (раджу сайт acerfans.ru)
4) користуйтесь portable-софтом - буде і швидше, і місткіше. Для нетбука - оптимальний варіант.
5) одразу купуйте картку пам'яті не менше 8 Гб, що ні в чому собі не відмовляти в дорозі: після установки кодеків, драйверів та всіх налаштувань у вас на основному накопичувачі буде лише 4 Гб вільного місця, яке взагалі краще лишити "чистим".

В фіналі замітки - фото головного "винуватця":

тренд чи необхідність

"Одиночество в сети" (кадр)


Можешь ему сказать, что мы не женщины - мы бизнес-единицы
(с) наша замдиректора по внешсвязям в переговорах по телефону

Мода проходит, стиль остается
(с) Коко Шанель

Когда ты на пике, готовь следующий
(с) Дональд Трамп

Так вот что такое Слава: Одиночество
(с) Коко Шанель

В восемнадцать лет мужчина обожает,
в двадцать любит, в тридцать желает обладать, в сорок размышляет.
(с) П. Кок

Давно не виделись, дрейфишь
спросить, кто знал мои руки,
кто украшал мои губы,
кто обессиливал нежно,
кто раздевался бесшумно.
(c) Ночные Снайперы

Все равно, скажу я вам, если вы романтик, вам понравится.
Только надо вовремя выключиться. После объятий в аэропорту! И хорош!
(с) из случайной рецензии на экранизацию "Одиночества в сети"
.....................................................................

Сьогодні в мене настрій з маленький фрагментиків, що накопичились за тиждень. Він міниться і грає на сонці, ніби калейдоскоп, перетворюючись на потік думок, цитат, шматків відео, картинок, фото, дивних відчуттів, цікавих розмов, знайомств у мережі і просто різних відчуттів. ТОму я накидуватиму їх невеличкими цитатами, прошарками, знімками реальності. Це зараз, бачу, набуло розповсюдження. Але справа не в тренді. Справа - у світовідчутті (-почутті, -передчутті, -чутті, інші спільнокореневі із "чути" та "відчувати".. навчитись останньому значно важче).

итак...маска, я тебя узнала! Отшельник

Именно этого человека всегда можно видеть в стороне от толпы. Он умеет обставить это дело так, словно его уединение - это и есть самая привилегированная позиция в обществе. Для него так оно и есть. Увы, чем скорее вы признаете, что человек - существо социальное, как ни крути, а общение необходимо каждому, тем больше пользы принесете себе. К тому же, когда находишься на обочине, основное движение проходит мимо тебя. А вываривание в собственном соку не особо положительно влияет на личностный рост, который вас так заботит. Даже гении читали чьи-то произведения для вдохновления.

Пройти тест

Фінал робочого тижня - під знаком очікування чогось незвичного. Музика. Багато музики. Виходити з офісу під Guano Apes "Anne Claire". Напружений день. З офісу додому - о пів на сьому. Втомлений. Роздратований. У вас коли-небудь не проходили імейли понад 2 Мб через корпоративну адресу? Отож бо й воно.. А ще як це - важлива презентація для участі компанії в інвестиційному конкурсі. Але всім паралельно. Ну то й мені фіолетово у крапочку. Відправив з особистого мейлу, відчуваючи ненависть до локального поштового серверу та гордість за свою пошту на Гуглі.

Вечір - дивний. Незвичний і незвичайний. В моїй асьці більшає ще одним контактом, який набуває якоїсь ваги. Якої - ще не вирішив. Ми багато спілкуємось, жартуємо і говоримо цілком серйозно. Ми ніби придивляємось до тих, ким є насправді. Чи ким хочемо бути насправді. Мережа все змінює. У вебі люди і справжніші за себе у реальності, і одночасно носять маску, яка захищає від стороннього прискіпливого ока. Питання лише в тому, кому довіряти і навіщо. Гарна розмова завершується гарними побажаннями один одному та обіцянкою почутись завтра, тобто у суботу.

Субота. Скільки б не відкладав, але антибіотики пити треба. І не хочеш, а доведеться. Сонячний ранок. Неймовірний і красивий, місто повільно загорнулось в тепло, золото і ласкаве павутиння відчуттів. А центр ще й огорнули звуки джазу. Хтось придумав дуже гарну традицію запозичити у Києва.. Ти йдеш, а музика - джаз, лаунж, соул, без вокалу, лише музика- лине слідом за тобою по головній вулиці міста. Сонце. Золоте листя. Повно стильно вдягнених людей. Перша прохолода. Я обожнюю осінь у жовтні саме за цей соковитий сонячно-золотавий мікс почуттів і зовнішності, за візерунки неба, за спокіно-сині півтони між білими хмаринками і золотаво-обважнілі гілки дерев. Кінофестиваль фільмів Хуліо Медема (я його пропустив.. дарма, мабуть.. нічого, це не найгірше, що буває у житті). В мене немає нових малюнків, але повно нових думок та нових ідей. Блукаю по місту, чесно тягаючи у кишені куртки цифровика, але кадрів осені немає таких, щоб спіймати. Глибоко вдихаю тепле, але осіннє повітря. Вперше за тиждень роботи сприймаю небо.. Йду в "Емпік" і звідти виходжу - хай живуть ФОЛІО та вітчизняні літератори!! - із одразу трьома книжками від Сняданко, Поваляєвої та Роздобудько. Справа не в "розкрученості", справа в щирому інтересі. Тоненькі невеличкі книжки, а в них - теж чиїсь заплутані чи розплутані думки. Маю що читати. Фотосетів не буде (порушую свої ж правила), тому просто погулявши та купивши книжок, йду додому.

Трішки працюю, щось роблю, дивлюсь "Мої чорничні ночі", від чого отримую просто колосальне задоволення (Віко, дякую за подарунок!!!). Але ще не здогадуюсь, яким буде вечір. З Нею - моя перша розмова. Теплий голос, гарні думки, позитивні враження, трішки жартів і невловимий серпанок жіночності та кокетування (але не того, попсово-гламурного і неприємного на смак, а якогось тонкого, кришталево-невловимого..). Вперше я розмовляю із абсолютно незнайомою дівчиною близько трьох годин мобільним телефоном. Unreal. Ключова фраза "так не бывает! - нет, еще и не так бывает.." Щасливий по-дурному, хоча й не бачу поки що можливостей.. лише мрії. Ми купаємо один одного у цих мріях, як у хвилях чогось дивного, кришталевого, незрозумілого.

Неділю я вже чомусь погано записав у своїх щоденниках свідомості. Лише "Касабланка" англійською - надзвичайна. Тепер таких фільмів не роблять, витримка 1942-го року дається взнаки. Цей фільм і справді особливий (Віко, ще раз дякую!!! обидва диски - суперові). А ще ми знову розмовляємо, тепер вже не так гаряче і піднесено, просто спокійно. Мені з Нею затишно, попри усі "але", "хоча" і "ні". Хай і це минеться - пусте! А якщо не минеться? .. Тоді добре. Дуже добре. Поки що маємо лише телефони, мейли, смс вранці, наші розмови. Цінуймо те, що маємо. Певна річ, що ні Її, ні мої батьки не можуть збагнути, що відбувається.. але чи самі ми можемо збагнути, яку історію почали... поки що це просто випадкова історія. Я не хочу заглядати за отой поворот, за яким усе може стати туманом або діамантом. Я борюсь із собою, із болями в душі і в тілі, із своїми страхами і складними моментами в житті..

Понеділок - він важкий своїм ранком, позитивний від Її смс-ки, він гнітить мене роздумами, відчуттям перевернутих нутрощів, жеменею пігулок, дивним настроєм.. він дає шлях трамваям і автівкам. А ще ліричний інді від Sigur Ros дзвенить у мене у вухах.. А ще в мене є Вона. Байдуже, що буде потім. Ми просто є..

Ось, мабуть, і вийшов той самий обіцяний кілометровий пост.. Про осінь і життя. Нещодавно бачив у трамваї двох дітлахів: брата і сестричку, їй років 10, йому років 6 - 7. Вони заглядали через двері у вітрове скло трамваю і гомоніли про щось своє. Вона показувала йому пальчиком на цікаві машини, а він щось серйозно їй розказував. Ці двоє дітей нікого навколо не помічали, занурюючись у світ своєї уяви, і тішились світом і золотом осені.

Дедалі більше помічаю, як дорослі намагаються відтворити таких дітей у своїй душі, зрозуміти світ очима і емоціями, а не розумом. Що це - тренд емоційного покоління чи необхідність стати ЛЮДЬМИ?

"Гарні речення стануть дещо зайвими.." (с) (Скай)

Мабуть, тут забагато думок. Але вони мої. Дарую їх вам. Розберіть їх на сувеніри. На маленькі метелики щастя чи смутку. Помічайте те, що відбувається. Отримувати кайф від секунди - попри те, що далі може не бути нічого або буде все - це чи не найважче призначення для покоління, яке намагається поглянути на світ новими очима.


Гарного вам усім дня.

intro

Собственно, доброго времени суток.

Новый этап в жизни. Новый блог. Мысли всякие-разные. Эмоции и впечатления. Рассказы и фото. Чем и буду делиться с внешним миром.. Если зашли, - то добро пожаловать! ;)