Mar 31, 2010

К 9-му мая: о "светлом" прошлом, "освободителях" и оккупантах

"Рассеянам" и прочим политозабоченным внутри Украины посвящается


Чем ближе 9-е мая, тем с каждым годом крепчает истерика определенных "рассейских" СМИ (российские СМИ почти не существуют), политологов, политиканов, украинских "сознательных" граждан, НГО и просто блоганутых на всю голову людей относительно кровожадных бандеровских западенцев и великих милосердных освободительных советских воинов. Мифология - это основа идеологии соседней с Украиной страны. Миф о великом и несокрушимом государстве, правда, легко развенчивается взрывами в метро, разбивающимися поездами и горящими ночными клубами, психбольницами и домами престарелых. Но этот миф для них все равно лучше, чем объективная реальность. Миф дает основу и чувство единения, непрерывности, правонаследничества и величия. Хорошо, когда прыщавый подросток ощущает величие на митингах во славу "Единой Расеи". Из него может получиться годный борец за светлое будущее определенной системы. Хорошо, когда человек, рожденный в 85-м, в 92-м, уже знает, что проклятые хохлы - убийцы, предатели и пособники Гитлера. Из таких легко сколотить армию, если что. Пусть это будет хотя бы армия ботов для сранья в комментах крупных новостных ресурсов или тематических блогов. Зато она будет работать на результат определенной системы.

А у нас системы нет. Внутри нашей страны идеологической платформы никакой не существует. Есть только множество спекуляций (что - взирая на нынешнего Министра образования - и неудивительно). Есть множество сплетен на уровне "одна-бабка-сказала", которые радостно подхватывают озабоченные "двуязычием" и вопросами "равенства". И потому с каждым годом 9-е мая становится все противнее, приобретая вкус столкновений мелких партий и крупных политических шарлатанов. А на весь этот цирк молча взирают могилы из прошлого и обараненный народ из настоящего.

Это 9-е мая станет первым, когда мой дед уже больше не наденет ордена и медали. Он никогда не любил распространяться о войне, хотя 90% своих наград получил на фронтах, уйдя на войну в числе первых. С фронтов он вернулся в 1946-м, когда ему было всего 24 (на год меньше, чем мне сейчас). Он никогда не любил распространяться о геройском величии. Зато рассказывал, как их в первые месяцы после учебки бросали в бой с одним приказом "наступать и добыть оружие в бою". О винтовке - одной на 5 человек. О том, что во время шквального минометного обстрела надо было просто найти воронку, в которую упасть, потому что иначе тебя разорвет на куски и никакое геройство не поможет. О том, что зима под Сталинградом была нечеловечески суровая и пальцы примерзали к винтовкам. Он никогда не рассказывал ни о каких бандеровцах. Мой дед был убежденным коммунистом почти до глубокой старости. Но не скрывал, что в атаку шли чаще под "вперед, мать вашу", чем под "за родину, за Сталина", как это теперь показывают в кино. Не скрывал, что не было никакого величия и мыслей о героическом предназначении. Зато была простая и сложная задача: выжить и дожить до того момента, когда закончится весь этот ужас, грязь, пот, землянки, стертые до крови ноги, нехватка патронов, обстрелы, бессонные ночи и постоянная мясорубка перед глазами, когда тот, с кем ты курил еще утром, вечером  - уже труп. Наверное, в память о своем дедушке, которого я любил и уважал и уважаю до сих пор (светлая ему память), мне хочется сегодня написать всё это. Потому что он прошел от Сталинграда до стен рейхстага и наверное не хотел бы быть объектом мифологии - неважно, "рассейской" или "украйонской".

А еще мне хочется написать все это под влиянием публикации в РГ. Мои дедушка и бабушка - родом из Винницкой области (тем, у кого очень туго с украинской географией: это Центральная Украина, не Западная, здесь нет и не было гуцулов, Бандеры, бандеровцев, белополяков и прочих существ из страшных историй об Украине, которые так любят тиражировать в "рассейских" СМИ и бложеках поцреотически настроенные журналисты, пейсатели и прочие "сочувствующие"). Именно потому меня попросту тошнит уже от единого мифа о том, что Западная Украина - это голодомор, пособники, Бандера и ужасы НКВД; а вся остальная Украина - это мир, красота и процветание под братским крылом России и КПСС.

Из воспоминаний моего дедушки (ныне покойного):
В 1932-1933-м был не голод, а голодомор. Зерно вывезли полностью, но на этом не остановились. Приходила продразверстка, выворачивала на землю даже казаны с уже готовой спрятанной пищей. Как правило, это была похлебка из каких-то мерзлых овощей, лебеды, кукурузных стеблей. Люди ели котов и собак. Когда коты и собаки закончились, ели жуков, траву, ветки акации, лебеду, на полях искали кротов, их тоже ели. На улицах лежали мертвые люди и достаточно много. В селе было порядка 100-120 дворов, на каждой улице по утрам находили от 3 до 5 трупов. Школьные учителя забрали к себе в школу многих детей, они при школе жили. Из этих детей была создана команда человек в 10. Каждый день эти дети и пара учителей плюс человек из сельсовета с телегой объезжали дворы и собирали тех, кто умер. Хоронили в общей яме довольно часто, т.к. не было сил копать отдельные могилы. Урожайность в 1931-м и 1932-м была очень высокая, но госплан был выше. Тех, кто скрывал зерно или не сдавал, арестовывали и куда-то вывозили. Дед не помнил, куда именно, т.к. он и был в числе тех школьников, которые помогали свозить трупы. Были случаи каннибализма. Одну бабку, которая умерла в прошлом году, дожив до 96 (кажется) лет, спасли чудом: ее отец зарубил соседскую собаку, чтобы съесть, но не донес до дома: пришел и умер на пороге хаты. Мать ребенка умерла спустя час. Ребенок пролежал в одной хате с 2-м трупами почти два дня, прежде чем ее нашли.

Это Центральная Украина. Один из передовых колхозов в довоенный и послевоенный период. Никаких западенцев и националистов. 90% села были партийными, процесс "раскулачивания" закончился успешно. Можно мне объяснить, кто здесь "освободитель" и "отец родной"?..

О фронтовом периоде дед вспоминал в основном не слишком охотно. Про красную от крови воду в форсировании Днепра - подтверждал, и всегда говорил, что это был результат не героизма, а тупости военачальников, которые гнали людей на бойню в лоб на укрепленный берег с дзотами противника. Подтверждал, что боеприпасов на протяжение всей войны катастрофически не хватало, а действия штабов на местах часто были хаотичными. Приводил любопытный эпизод из периода пребывания в учебке в глубинке России в 1941-м (там он провел несколько месяцев перед отправкой на фронт): призывникам из России выдавали хромовые сапоги, теплое белье и новые подбитые шерстью шинели. А украинцы (их в том выпуске курсантов было где-то половина) получили обычные сапоги, ношеные гимнастерки и шинель-скатку, которая была тонкой и не грела ночью совершенно.

Из воспоминаний моей бабушки (также ныне покойной):
В 1941-м пришли немцы. Ничего не трогали и никого, хотя от них прятались женщины и девушки по оврагам и огородам - ходили слухи, что всех сразу угонят в Германию. Немцы пробыли в селе 12 часов. Не захватывали хат, даже не тронули курей и скотину (для сравнения - вспоминаем фильмы об оккупантах, ага). Установили комендатуру, полицаев, старосту - и ушли из села дальше на восток. На следующий день пришли румыны, расквартировались и простояли в селе аж до 1944 года. Среди негативных последствий их пребывания: в селе после войны было немало детей от румынских солдат. Евреев в регионе арестовывали и вывозили, но в основном на уровне райцентров и городов. До уровня сел карательные отряды опускались редко. Оккупация в селе выглядела как принудительная работа на благо оккупантов, но не слишком превосходила по жестокости или требованиям то, что творилось ранее, до 1941-го. Партизаны были, но не во всех селах, в села заходили редко. Более-менее активными стали к 1944-му. Среди них были явно дезертировавшие с фронта или беглые военнопленные.

Из воспоминаний их односельчан и родственников тоже много интересного узнать можно. В частности, один из моих прадедов был одним из первых учителей в деревне, стоял у истоков коммунистического образования и грамоты среди односельчан. Его брат - председатель сельского совета, активист кампании "разкуркуливания". Еще были родные и двоюродные братья, также связанные  с системой образования, сельским хозяйством, инженерией.  Прадед, который был инженером, умер от последствий голода и воспаления легких в 1933-м, когда ему было за 35. Прадеды, бывшие председателем, преподавателем и передовиком, были арестованы в один день где-то в 1937-м и без вести сгинули в сибирских концлагерях. Их арестовали и вели этапом от села до района свыше 40 км в одних подштанниках, чтобы они не убежали от конвоя.

Старший из прадедов был расстрелян, по видимому, в районной тюрьме, т.к. передал записку, в которой просил отдать односельчанину долг в 3 рубля: не хотел после смерти оставаться должным. Сохранился фрагмент письма одного из других прадедов к своей жене в 1939-м году. Он писал, что строят они железную дорогу где-то  в Коми АССР, что очень тяжело, т.к. кормят очень плохо. И добавлял, что все бы отдал - даже еду - за маленький кусочек мыла, чтобы вещи постирать хотя бы - почти месяц они не мылись тогда. Прабабка написала письмо не кому-нибудь, а самому наркому Берии, с просьбой о помиловании мужа, перечисляла заслуги мужа перед родиной. Удивительно, но ответ пришел спустя 4 месяца за подписью и печатью секретариата в Кремле от имени Берии о том, что просьба о помиловании удовлетворена, и срок сокращен с 10 до 3 лет. Прабабка очень ждала, что муж вернется в 1941-м, как вспоминают очевидцы, часами молилась. В 1941-м началась война, прадеда отправили на фронт в штрафбате "искупать вину" кровью. До того он должен был выйти на свободу через 2 месяца, осенью 1941-го. Больше никто никогда его не видел.

В марте, апреле, даже мае 2010 года, когда я читаю или буду еще читать в новостях или в бложеках много пафосного, истеричного, радостного или брызжущего желчью текста о том, какое "светлое" прошлое у нас всех было, о "величии" и "братском народе", об "освободителях" и проклятых "бандеровцах" - я обязательно выключу ноутбук и пойду поставлю свечку в память о моих прадедах и дедах. Нет, сам я человек не слишком верующий. Просто это нельзя забывать. Нельзя мне забывать о том, как "проклятые бандеровцы" спасли от голодной смерти мою прабабку и ее 3-х детей, потому что именно в Западную Украину на заработки тайком мимо конвоиров сверху на товарном вагоне ездила моя прабабка, и привезла оттуда полмешка кукурузного зерна, благодаря чему дети выжили. И "проклятые бандеровцы" садили ее за стол рядом с собой как равную и давали ей кров и пищу. А родные "освободители" помогли спровадить на тот свет ее мужа - человека с техническим образованием, отца 3-х детей; и ее братьев - каждый из которых получил университетское образование и по-наивному чисто и светло верил в социализм. И именно потому для меня - кто бы ни стал у нас министром, президентом, главным пропагандистом - никогда не будет 9-е мая праздником. И не будет эта война для меня "отечественной". Это день памяти, день смирения, примирения и скорби. День уважения и осознания того, что мы в долгу перед своим народом. Но не радостного ликования с георгиевскими ленточками из китайского полиэтилена, пришпиленными к каждой машине и к адидасовским ветровкам пьяных ПТУшников.

Bookmark and Share

Mar 29, 2010

Пчеline: Мы не креативные, мы просто воруем чужие идеи

"В нашей полосатой компании мы просто берем чудный ролик одного инди-поп исполнителя


и превращаем его в стандартную копипастовую лепнину


И нам глубоко наплевать на то, что скажут потребители. Ведь у нас есть волшебная опция - удалить ролик из всех своих аккаунтов в сети."

Ну где-то примерно такая логика. Чуваки, если допустили фейл, то допустили; имейте смелость не "подтирать" за собой.

Получив отказ, в компании решили удалить ролики из всех видео-сервисов самостоятельно, в том числе с Youtube где он был выложен.
(с) источник



Bookmark and Share

Mar 27, 2010

Немножко закладок с Хабра

twitter2vk — из Твиттера во В Контакте описан процесс установки и настройки скрипта для апдейтов статусов на ВКонтакте с Твиттера.
Настройка Wifi в Linux при помощи Adhoc на примере Ubuntu  - давно искал подобную публикацию, все хочу с нетбуком в качестве альтернативы точке доступа поиграться.
Linux, безопасность и все такое  - еще раз про то, что несмотря на отсутствие вирусов руткиты и риск взлома никто не отменял.
FlexGet или Бекапим инетернет автоматически  - качалка торрентов и рсс-ок.

Оффтоп:
Второй день буйствует желудок, весеннее обострение пришло. Так что пару дней длинных постов не ждите, разве что поразбираю закладки и почту: некоторые дела пришлось отложить.



Bookmark and Share

Mar 26, 2010

"Но я все еще не обрел то, что искал..."

Сегодня пятница, и хочется всем вам пожелать просто хорошего настроения. Несмотря ни на что. У нас сегодня солнце, чего и вам желаю. И даже если вам сейчас грустно, плохо или сложно, даже если абсолютно ничего не хочется делать, даже если всё настолько вас задолбало, что дятлы нервно курят в роще в сравнении с вами, то все же посмотрите перед собой. Возможно, вы еще до сих пор не нашли то, что искали.

Обожаемый мною трек - для настроения. Пусть день рабочий перейдет в уик-энд так же красиво и спокойно.



Bookmark and Share

Mar 25, 2010

Про ліриків, мазуриків та демо-карт-ію

Послухав запис виступу Ліни Костенко на ювілеї-презентації (дяка Лесі Оробець за те, що виклала його у своєму ЖЖ - хоча б хтось із депутатів ВР приносить інформаційну користь людям:) ). Почитав публікацію "Фактор Герман" в УП . Побачив по ТБ чергову "гаварящую голову" Кремля із пропозицією (!) заснувати союзну державу із центром в Києві (кияни, тіштеся, скоро у вас буде столиця "славянскаго" світу - і почнуть до вас їздити таджики, молдавани, чеченці та інші "брати", заробляти на шмат хліба). І подумалось мені, що не врятує країну ніщо, окрім доброї, міцної, булатної сталі молота.

От би бахнути отим молотом по мозковим центрам
громадянам із ліричною вірою в те, що буде все добре;
ідеологам з промовами про те, що стане все краще;
лірикам із вірою в творче начало і духовність
серед вбогих духом і позбавлених іншої схеми, окрім "дім-офіс-дім" та жвачки новин по ТБ;
спритним хлопакам та жіночкам
із мандатами депутатськими, і гарним минулим, а ще кращою перспективою;
планктону, що вірить у демо-карт-ію - мистецтво переставляння карток для голосування;
євангелістам економічним - які вбачають у соціалізмі та рівності виплат,
піднятті пенсій та зарплат робітникам і селянам - у цьому вбачають економічне майбутнє країни, -

вклонитись доземно - побіжно - попереднім двом президентам
за бардак та світлий тунель із темним кінцем

І щоб дійшло нарешті. Бо має дійти. Мусить. Ну хоча б колись.

Bookmark and Share

Ubuntu публікує аналітику по cloud-сервісам в В2В-секторі + чекаємо на 10.04

"Хмарки" популярні. Ні, не ті, що на небі, а ті, що у вебі та в серверних шафах. Canonical оприлюднили цікавий документ, в якому йдеться про перспективи використання серверного варіанту Ubuntu Linux.

Деякі факти:

- 72% учасників опитування вважають Ubuntu Server чудовим варінатом для промислового використання та забезпечення роботи сервісів, де надійність є критично важливою;
- більшість адмінів вважають за краще ставити на промсервери LTS-випуски Ubuntu;
- 92% при виборі дистрибутиву керуються фактором підтримки обладнання в цьому дистрибутиві;
- 54% учасників опитування заявили, що вже використовують Cloud-технології, але лише 10% з них користуються публічними сервісами на кшталт Amazon EC2. Ще 60% хочуть розгорнути власну "хмару" у локальних масштабах.
- 60% тих, хто пройшов опитування, вважають Ubuntu Enterprise Cloud (UEC) гарним рішенням для створення локальних "хмар", але лише 7% вже запровадили Cloud-рішення на базі Убунти.



Великий привіт Windows :) Чекаємо на реліз остаточної версії 10.04 29 квітня цього року. Поки що пішов качати Ubuntu Studio 9.10, до якої планую додати офісні додатки, скайп і ще пару "плюшок", оскільки прийняв остаточне рішення "переїхати" під відкритий софт. До того протягом кількох місяців тестував різні збірки Ubuntu - залишився в цілому задоволеним. Windows XP залишиться тільки для WebMoney (не хочу переписувати ключі і сертифікати) та Adobe LightRoom. Років 7 "вікна" послужили своє - від Millenium та 2000 до XP - але все колись змінюється :)



Bookmark and Share

Mar 22, 2010

Frozen: флеш-моб на Grand Central

Гарний якісний флешмоб від команди Improv Everywhere та прихильників моббінгу. Порівняно з баченими декілька разів вітчизняними аналогами - набагато крутіше



Bookmark and Share

Mar 21, 2010

Как добавить кнопку Google Buzz в блог на Blogspot (Blogger.com)

Несмотря на определенные недостатки сервиса Google Buzz ряд блоггеров всё равно им пользуются. Поэтому вам пригодится кнопка Базз у вас на блоге. Дальше - простое и понятное руководство о том, как добавить кнопку в своб блог на Блогспоте (т.е. в самом Гугловском сервисе для блогов).

1) Зайдите в свою учетную запись на Blogger.com
2) Дальше перейдите из панели управления блогом к редактированию кода: Dashboard -> Layout -> Edit HTML
3) Найдите при помощи поиска по странице строку с этим кодом:

div class='post-header-line-1 

4) Сразу под этой строкой вставьте вот такой кусок кода:
[a href='javascript:var%20b=document.body;var%20GR________bookmarklet_domain="http://www.google.com";if(b&&!document.xmlVersion){void(z=document.createElement("script"));void(z.src="http://www.google.com/reader/ui/link-bookmarklet.js");void(b.appendChild(z));}else{}'>
только в начале и в конце фрагмента не забудьте поменять [ на < и ] на > соответственно, а еще добавьте img alt='Buzz this'
а затем src='http://img2.pict.com/15/da/3e/2809374/0/googlebuzz.png'

5) Сохраните шаблон со сделанными изменениями.

Всё, у вас есть блог на Блогспоте с кнопкой Google Buzz как у меня :)

Selah Sue: Пеппі-Довгапанчоха з голосом блюз-діви

Абсолютної потужності jamaican-вокал у білої дівчини з Бельгії, якій всього 21.

На цьому виступі їй лише 19:


Тут їй вже 20 років:


А це вже цьогоріч, на благодійному марафоні збору коштів для жертв землетрусу в Гаїті:




Bookmark and Share

Mar 20, 2010

ZAPASKA: Яна Шпачинська та Павло Нечитайло

Судячи з того, що величезну статтю, яку я намагався написати, "запоров" дивний глюк одного із блогів, які я веду, в суботу працювати не можна не лише хасидам, але й християнам :) Тому буду слухати музику. Не знаю як вам, а мені подобається те, що роблять ці двоє - досить колоритно.









Bookmark and Share

Elena Kovtun - Ukrainian Susan Boyle. Great singer, common woman, blind since birth

Seems like "Ukraine's Got Talent-2" has got real Susan Boyle-2. The main difference of Elena Kovtun from Susan is the fact that she's blind since birth because of a complex in-born disease. Though Elena can't see and will never be able to see the world she sings totally awesome.

Elena works as a common worker on a special factory line for blind workers in Poltava, Ukraine, and always had a dream of just one song on stage. Last night, Friday March 19th 2010, proved that it's not a dream only, but the beginning of something new. Not for Elena only, but for the whole Ukraine. And it's in time when Ukraine has an argument about who's gonna go to Eurovision contest... She's remarkable awesome and really got talent. Watch and listen. And remember - she has no musical education, she's a common woman and she's blind (sic!). I think, it's outstanding, really





Bookmark and Share

Mar 19, 2010

Співочі соцмедіа-маркетологи

Уявив на секунду, що б то було, якби наші вітчизняні піарники та соцмедіа-"гуру" почали штампувати такі ролики, як цей :) Можна було б чимало вітчизняних хітів адаптувати під "вічну тему" про те, що "соцмедіа - ето прікрасно я щітаю"




Bookmark and Share

Размер столицы Франции - 26 гигапикселей

Ручаюсь, вы такого еще не видели! Пользователи ШПД-Интернета оценят. Проект - это фотопанорама Парижа общим разрешением в 26 гигапикселей, представляющая собой монтаж из высококачественных фотографий панорамы города. Всего использовано 2346 отдельных фотоснимков в высоком разрешении (общая площадь полученного панорамного снимка составляет 354159x75570 px. В итоге - Париж как живой, да еще и под музыку Яна Тирсьена.

Выбор точек съемки : Martin Loyer
Съемка : Arnaud Frich
Монтаж : Kolor
Сведение и обработка : Kolor & Arrêts sur Images

Смотреть на Париж можно тут



Bookmark and Share

Even pop-music sounds better in rock-covers

Don't you ever think how our music world could be if we've got all these pop-hits written like punk, grundge or other rock styles? JT's and Beyonce's songs can be twice as popular maybe or maybe not. In any case, these guys have made nice example of a catchy cover with a strong sound and good impact on the audience. Listen to these re-born hits and have a nice end of the office week, TGIF folks :)







Bookmark and Share

Mar 18, 2010

"Wings of a butterfly" (внезапно) :)

Если вы никогда раньше не слышали этот феерический кавер от Jussi Syren and The Groundbreakers - тогда чего вы сидите?! Быстро нажимайте  "play"!! HIM и не снилось, но в кантри их суровые замогильные хиты звучат очень даже ничего :)



Но на этом любовь проекта к группе HIM не заканчивается. Вот еще парочку примеров:





Bookmark and Share

Mar 16, 2010

5 covers of Lady GaGa's "Telephone"

После премьеры нового клипа от Леди ГаГа и Бейонс череда каверов сразу оказалась востребованной (хотя многим из этих перепевок исполнилось по несколько месяцев на момент выхода официального клипа). Выбрал наиболее "слушабельные" 5, предлагаю и вам послушать:

Рок


Инди-поп


Пианино, акустика


Гитара, акустика


Барабаны




Bookmark and Share

Строй "забор", чтобы "забор" построил тебя: о privacy

"Вы тщательно закрываете свои страницы ВКонтакте,
закрываете комментарии к фото,
скрываете номера размещенных телефонов
и написанные заметки в соцсетях.

 Почему вы еще не начали ходить с пакетом на голове?"

(с) Ребекка-Елена, 16 лет, Украина 



 Знаете, забор - это очень удобно. За ним ничего не видно. За забором можно пить, курить, спать с кем попало, принимать любые решения; строить ловушку для маленьких девочек, как это делал один из героев книги Сиболд "Милые кости"; можно даже собрать бомбу с часовым механизмом и отнести ее к зданию школы. За этим же забором можно просто стричь газон, читать книжку в кресле, смотреть на облака в июле и наслаждаться снегом под Рождество. А еще забор есть в тюрьме и зоне, правда, там его обычно дополнительно "украшают" колючей проволокой и табличками "Ведется наблюдение", "Не подходить", "Закрытая зона".

Учитывая события в МОН Украины (пресс-конференция одна, недавняя, которая вызвала обширное бурление говн  обсуждение в ЖЖ и Твиттере) и на фракции НУНС перед созданием "коалиции тушек", а также отдельные мысли и высказывания по поводу (см. и сам пост, и комменты к нему), у вашего покорного слуги не пропадает чувство, что есть у нас в стране немало вроде бы взрослых и уважаемых людей, которые хотят жить за "забором" с плакатом "Закрытая зона". Причем всё это оправдывается дескать "а как же privacy, а где же правила".

Знаете, МОН Украины - это такая структура, которая содержится за деньги ГОСУДАРСТВЕННОГО бюджета, которые берутся из карманов НАЛОГОПЛАТЕЛЬЩИКОВ (т.е. простых людей вроде нас с вами всеми), и эта структура учит НАШИХ детей (куда входят также племянники, внуки, двоюродные братья и сестры школьного возраста - у меня детей нет, а вот школьновозрастные племянник и племянница - есть). Возникает вопрос: насколько совместимо понятие "закрытое заседание" с понятием "Министерство образования и науки"? На нескольких закрытых заседаниях одной партии и ее правительства в 1933 году в Германии было принято не одно решение, которое позже вылилось и в "ночь длинных ножей", и в события 10 мая 1933 с сожжением учебников и книг (внимание, полит-озабоченные товарищи! Вам это ничего не напоминает? Тогда советую погуглить на тему событий в Крыму в течение пары прошедших суток); и в лагеря для евреев, и в арийские науки, и в евгенику и т.д. Завтра - учитывая великолепную личность нынешнего Министра - МОН примет решение какое-нибудь на таком "закрытом" заседании, а послезавтра кто будет нести ответственность за вспышку ксенофобии в школах или люстрацию по политическому признаку? "Борцы" за "пространство" и прайваси? В конце концов, ну не твитили же госпожа Оробец и госпожа Клюковская о том, какого цвета рубашка на ком была и кто сколько раз сморкался в ходе заседаний.

В 2004-м году был - в силу определенных отечественных событий - популярен термин "злочинні накази". Нарушение права на частную информацию и деловой (да и вообще человеческой) этики - это если бы в "УП" или в ЖЖ в те не совсем спокойные дни кто-то написал, какого цвета были трусы на одном из кандидатов, когда его грузили в машину после попадания в него яйцом куриным в количестве 1 шт. А вот информация о том, что отдан "злочинний наказ" - это то, что люди из различных политических сил, НГО и просто журналисты писали в своих ЖЖ, записывали на мобильные, отправляли в студии телеканалов смс-ками и т.д. Они тоже "нарушали прайваси". И не будь этих нарушений - кое-какие личности, мелькающие ныне на экранах, тогда спокойно бы устроили бойню в центре украинской столицы, переехали автобусом людей в Броварах и Борисполе, отключили кабельное в Николаеве и Одессе, захватили бы вуз, в котором я тогда учился, и много-много чего еще другого.

Когда вы закрываете информацию от всех, вводите платный новостной контент, ограничиваете доступ к профилям от имени граждански активных лиц или институтов, хотите, чтобы все "не лезли не в свое дело", "не болтали языком", "не высовывались", "что им, больше всех надо", говорите о "дешевом пиаре" - вы не замечаете, как возводимый вами самими "забор" начинает потихонечку "строить" вас. МОН, МЗО и прочие подобные структуры - это не СБУ, МВД, Минобороны или МИД. Это не спецслужбы, которые скрывают свою специфику работы в силу этой самой специфики. А это вполне "гражданские" институты, которые должны декларировать свою позицию и происходящее в них не может формироваться путем "тайных вечерь" и "сходок однопартийцев".

Хотя бы для того, чтобы нам не пришлось строить пустую комнату с полками на 20 000 книг в память о собственных ошибках и попустительстве "строителям заборов".
 

Bookmark and Share

Mar 15, 2010

Загремело в баш

Сегодня общались с подругой в ходе рабочего дня, а вечером нашел в Бездне Баша :) Вот так вот. А я как говорится, без задней мысли совершенно.. )

 Nхххх (12:35:05 15/03/2010)
и меня тошнит от всего
я вчера проходила возле мясного отдела в маркете думала умру

 Я (12:35:32 15/03/2010)
может ты беременна? )
или у тебя печень не работает

 Nхххх (12:36:04 15/03/2010)
меня тошнит если даже резко поворачиваюсь со спины на бок
а что может быть с моей печенью?

 Я (12:36:13 15/03/2010)
точно печень
а ты головой не ударялась?

ну мало ли
гепатит
воспаление 

 Nхххх (12:36:44 15/03/2010)
лет в 10 было сотрясение)

 Я (12:36:47 15/03/2010)
жировая инфильтрация
токсины
 
надо сдать пробы печеночные
кровь из вены

 Nхххх (12:37:07 15/03/2010)
Хаус, выйдите пожалуйста из аськи Мельника

(с)




Bookmark and Share

Mar 14, 2010

"We all want. But we are not ready yet"

The more talks about social media are held in Ukraine, the more clear is the situation when top-management is not ready to change their own stereotypes. They see the people, they see the competitors, they see examples from abroad, but when you point them on the necessity, on the opportunity, on the FACTS - they say, "well, we want the same thing. But we are not ready to spend our time". It's strange and ridiculous.

Even in podcasts (like PRPodcast from HOSHVA Agency) we can hear mentions of companies and PR-agencies which say "well, this sort of tools like SMM ones is not effective in Ukraine" while they use Facebook everyday for playing casual Flash-games. Do you think it's possible to play Mafia game, chat with colleagues through Facebook and look through websites with prices and lists of goods while saying "this doesn't wok for our people"? Who do you think you are, aliens from Mars? If it "works" for you, for your opinion, for your deeds and thoughts, why the hell do you consider average common people with ADSL-cable and PC to be a stupid consumer who still "piss on" TV commercials?

"We all want to be represented via web 2.0". Excellent, folks! "But we are not ready to communicate via Twitter, Facebook etc. because [blablabla-blabla-blabla].." It sounds like an old Jewish anecdote  "God, give me money, give me money, dear God, I prayed for the wellness and prosperity for years, give me please...- (voice From Above)- Moishe!! How the hell can I give you money? Go and buy a lottery ticket or just go to your job!"

We want to be there but the way nobody can notice we are. Excellent. If Starbucks, Microsoft, Apple and Ford acted like you do, they'd completely lose "the game" with social media. It's impossible to keep "neutrality" towards your own brand in web 2.0 society.

Some companies say they have nothing to write about so they don't need a corporate blog or SM-profile, they just need "some promotion". If you've got nothing to say, WTH are you still on the market? Do you think this is the most effective way you can cope with competitors - just seat and watch while they are doing something in SMM? If you don't talk for your brand, people might start doing this instead, and than you'll have to fix the troubles (like it was with Domino Pizza in the US or with MacFoxy in Ukraine).

So the only problem here is to realize, that your clients want some kind of your social media presence. And you must be ready.

Bookmark and Share

Mar 13, 2010

Новый клип Lady GaGa & Beyonce

Судя по этому клипу, поп-культуре пришел 3,14здец. Трэш и угар плохо вяжутся с Бейонсе, а ГаГа похожа на гибрид гомосексуалиста и Эми Вайнхаус (и еще неизвестно, что хуже). Мадонна плачет относительно "поп-стиля", хореографу и постановщику клипа срочно привезите свежей "травы", иначе дурдом, который начался со времен "Bad Romance" и прогрессировал в "Video-Phone", никогда не закончится. Такие дела.



Bookmark and Share

Music for the weekend: Beardyman

Чим частіше переглядаю його виступи та ролики, тим більше впевненості в тому, що його поки що ніхто не переплюнув. Хотілося б, щоб в Україні був хоча б наполовину такий талановитий персонаж. І до речі - коли це дивишся, хочеться самому купити мікрофон та Kaospad :) Деякі з цих відео вже свого часу викладав, але повторитись не завадить.













Bookmark and Share

Mar 12, 2010

Слухаємо LastFM безкоштовно через VKontakte

Тим, хто не бажає морочитись із платною підпискою чи настройками і бажає просто слухати музику з ЛастФМ за жанром, виконавцем чи нікнеймом окремого користувача:

  • Створюємо сторінку на ВКонтакті чи заходимо на свою вже створену сторінку.
  • Заходимо в розділ "Додатки (Приложения)".
  • В рядку "Пошук (Поиск)" набираємо " freelast radio || радио на основе last.fm" або просто " freelast radio".
  • Заходимо в знайдений додаток, додаємо його на свою сторінку. Якщо запитає дозвіл на доступ до ваших фото, друзів чи стіни - відмітьте галочками і натисніть "ОК".
  •  Повертаємось на свою сторінку, заходимо в "Додатки", заходимо в " freelast radio || радио на основе last.fm", обираємо вбудованим в додаток пошуком потрібний нам жанр, тег, виконавця чи користувача і тиснемо на кнопку програвача - слухаємо :) Доступне регулювання гучності, кнопки "назад-вперед" і "програвання-стоп".

Bookmark and Share

Mar 11, 2010

"Кожному мачо-мачо по фаму фаталю" (с) або Враження про українські талант-шоу

Чергові "зіркасті" проекти від "1+1" та СТБ вражають. Ні, не рівнем людей, яких знаходять в ході кастингів (в ході перегляду нових проектів та сезонів на ТБ складається враження, що талановиті люди в Україні на 90% були знайдені протягом перших таких проектів; а зараз почався відбір людей із складними психічними відхиленнями). Вражають рівнем "звьозданутості" людей навіть не 14-17-річного віку, а цілком дорослих 25-27-річних дядьків і тіток, яким раптом заманулось із доярок та шахтарів стати одрі хьопбьорнамі та джорджами клуні, чи то мерілінами та елвісами (в основному поки що виходять непогано меріліни менсони).

Взагалі, це така народна мрія, увіковічена ще комуністами - "хто бил нічєм, тот станєт всєм" - і усі оці талант-шоу дають змогу народу відірватись на повну котушку в пошуках отого "здійснення" соціальної справедливості та казки про похід "із грязі в князі". Окремий пункт - це доволі дурнуваті назви, які придумують вітчизняним аналогам шоу (вдалим, як на мене, було тільки "Танцюють всі" - це все-таки коротше, аніж So You Think You Can Dance). Але якщо до цих талант-шоу усі потроху били ногами нашу поп-культуру, яка до цих пір плететься у хвості всіх  тенденцій, то тепер треба просто взяти бейсбольну биту та лікувальний ремінець, і відправити усіх цих бовдурів вчитись, працювати, домогосподарок - господарювати, кухарів - куховарити, аніматорів в костюмі мишки - скакати по майдану Незалежності; і хай вони залишать у спокої добропорядних громадян і заодно - українських зірок різного калібру, які змушені вислуховувати ось таких персонажів у кожному українському місті:







Bookmark and Share

What a violin can be: hiphop, rock & pop

Do you still think violin is a classic oldschool instrument? Check this good examples of what a violin can be in a modern music culture: from TV-shows to political events and cultural experiments of various kinds.











Bookmark and Share

Первая в Украине книга об Интернет-бизнесе - в августе 2010 г.

Инициатором идеи выступил Алексей Созинов, руководитель цветочного интернет-магазина UFL.UA, предложив в своём блоге реализовать проект первой в Украине книги в электронном виде, доступной для печати по технологии On-Demand.

Проект обещает быть интересным: среди соавторов уже заявлены топ-менеджеры и собственники таких компаний, как Бегун, B2Blogger.com, Портмоне, UFL.UA, Conneсt.ua, Bookshop, платежных систем WebMoney, Money.ua и Интернет.Деньги, NetPeak, Bay View Innovations, Копейкофф, Yakaboo, Smart-Links, Petrovka.ua и TM.UA, а также Президент Ассоциации Участников Электронного Бизнеса Украины Юрий Чайка.

Прочесть подробнее и стать участником можно здесь



Bookmark and Share

Mar 9, 2010

Seth Godin about digital tribes & ads of new era

Brilliant TED talk from Seth Godin about the new digital era of tribes, with marketing and self-identification specific.




Bookmark and Share

Mar 8, 2010

#MusicMonday: The Fat! Club Mix

Во-первых, всех милых дам, девушек, женщин, девочек и всех, кто причисляет себя к женскому полу - с праздником. Весны, вдохновения и энергии. А поскольку лично у меня нет ни энергии, ни настроения на многословные тексты (видимо, всё потому, что ко мне данный праздник не относится, хотя выходной понедельник имеет свои положительные стороны), то по этой причине вот вам жирнейший басслайн-дабстеп-что-то-там-еще микс, наслаждайтесь. Заряд энергии перед новой рабочей неделей вам точно не помешает ;)






Bookmark and Share

Mar 6, 2010

"Україна Має Талант-2": группы "Волосы" и "Чіп"

"А поутру они проснулись знаменитыми..." Отличный гон, не знаю, как всей группе "Волосы", но всенародная любовь их Фанату гарантирована:



А вот в случае с коллективом "Чіп" - это по-моему уникально. Связки однако у солиста... Вот уж точно, что в народе уникальных людей полным-полно:





Bookmark and Share

Nerds on Ukraine's Got Talent Show: "Pa-pa-paparapa-pa-pa"

Hope these guys did it for lolz, otherwise they are first Ukrainian nerds caught on tape. Thanks Ukraine's Got Talent-2 for this amazing performance, they totally ruined my brain last night ;)



Bookmark and Share

Mar 5, 2010

В.О.Д.А. - цікавий український саунд (UPD)

Дивлюсь 2-й сезон "Україна має талант" (вітчизняний аналог America's Got Talent / Britain's Got Talent).  Вразила дівчина з "Води" і взагалі гурт "В.О.Д.А." з Луцька своїм саундом, експериментом з водою, звуком та ефектами.





Bookmark and Share

Про партії і варення

Коли ви купуєте в магазині варення (є такі? ті, хто не готує домашнє варення та джеми, а йде в супермаркет і там обирає? підніміть руку) - коли ви берете в руку скляну посудину із певною солодкою речовиною всередині в та яскравою наліпкою зовні, що ви робите в першу чергу? Правильно: дивитесь на інгредієнти, склад, кількість барвників, ГМО та іншої гидоти. Ясна річ, що оскільки цей джем не домашній, то ви обираєте той продукт, де вміст барвників та різної гидоти, зазначеної на етикетці, є найменшим. І так серед купи гидоти різної пропозиції штучних чи напівштучних продуктів можна обрати найменш шкідливий. Ну якщо вже дуже варення кортить скуштувати, а запасів влітку ви не зробили, то що ж робити. Але ви ОБИРАЄТЕ за етикеткою. Уявіть, що було б, коли варення із банки раптом вирішило частково змінити структуру в ході продажу. Деякі його компоненти мігрували б у сусідню банку, тому що в них хімічна сумісність та смакові якості більш придатні до тієї, сусідньої банки. Ну от купуєте ви банку варення, а частково його структура хоп! - і змінилась в процесі поїдання чи ба - в процесі купівлі. Кльово, ага...

А тепер поясніть мені, пересічному маленькому українцеві виборцю, чому коли раз на 5 років ми обираємо за етикеткою політичної програми, гасел та лідерів політичну партію, вона раптом може змінити структуру і склад, а окремі її - партії - члени і членкені  депутати і депутатки раптом різко починають мати "особисту думку". Коли вони пудрять людям мізки в округах пропагують свої ідеї, агітують та приходять в парламент, у них немає "особистої думки". Як тільки під 5-ю точкою в них опиняється тепле сидіння службової автівки та крісла у ВР - все, етикетку геть, ліземо із цієї банки фракції до тієї, де більше дадуть більше спільного. Маєш "особисту думку"? Мандат на стіл і йди думай на вулиці.

Коли ви берете в руки банку із варенням, там є такий рядок "Склад" ("Состав", "Ingredients" etc.) . Коли ми беремо в руки виборчий бюлетень при виборах до ВР, там є ТОП-10 чи ТОП-20 списку і все, все, далі ми не знаємо, хто решта 80. А хочеться. Бо якщо там 80 старперів пенсійного віку, яким просто треба дітям машини і квартири у столиці поробити - то навіщо я, ти, він і вона станемо голосувати за це збіговисько пенсіонерів? Якщо там 80 бізнесменів - ми подумаємо, чи будуть вони давати робочі місця. Якщо там 80 "ахотніков с бальшой дарогі" чи "проффесорів" - то тоді саме час "спасі страну - забєрі у бабушкі паспорт".

А поки що "варення" ВРУ перелазить самостійно із банки в банку, постійно змінює склад, плюється в покупців і смердить. Вочевидь, не з "ягід" зварене.



Bookmark and Share

Mar 4, 2010

Instead of LastFM: Mixcloud

Exploring & using Jolicloud OS give me lots of new experience abot streaming music & online broadcasts of various genres. If you're still looking for some LastFM replacement - here is the variant. Maybe, I'll describe the service itself later, now check the sound of one of the playlists, full of dubstep & bass pumping beat, thick one bro, mean that!





Bookmark and Share

Притча о мужской честности

Разбираю старые имейлы, нашлась вот такая вот притча, думаю, накануне 8-го Марта будет актуально :)

Однажды дpовосек pубил деpево над pечкой и уpонил в нее топоp. Он
заплакал от гоpя, но тут ему явился Господь и спpосил:

- Что ты плачешь?
- Как же мне не плакать, ведь я уpонил в pечку топоp и не смогу больше
заpабатывать на пpопитание моей семье.

Тогда Господь достал из pечки золотой топоp и спpосил:
- Это твой топоp?
- Hет, это не мой топоp, - ответил дpовосек.

Господь достал из pечки сеpебpяный топоp и спpосил:
- Может, это твой топоp?
- Hет, и это не мой топоp, - отвечал дpовосек.

Hаконец, Господь достал из pечки железный топоp.
- Да, это мой топоp, - обpадовался дpовосек.
- Я вижу, ты честный человек и соблюдаешь мои заповеди, - сказал
Господь, - возьми же себе в нагpаду все тpи топоpа.

Стал дpовосек жить-поживать в достатке, но тут к несчастью в pечку
упала его жена. Он снова гоpько заплакал. И снова ему явился Господь и
спpосил:

- Что ты плачешь?
- Как же мне не плакать, ведь в pечку упала моя жена.

Тогда Господь достал из pечки Дженифеp Лопес и спpосил:
- Это твоя жена?
- Да, это моя жена, - pадостно ответил дpовосек.

Господь pассеpдился:
- Ты солгал мне, как же так?
- Видишь ли, о Господи, - ответил дpовосек, - тут вышло небольшое
недоpазумение. Ответил бы я, что это не моя жена. Ты тогда достал бы
из pечки Кэтpин Зета-Джонс, а я бы снова сказал, что она не моя жена.
Тогда ты достал бы мою жену, и я бы сказал, что вот она и есть моя
супpуга. Ты бы отдал мне всех тpоих, и что бы я стал с ними делать?
Я бы не смог их всех пpокоpмить, и мы все четвеpо были бы очень
несчастны.

Моpаль: Когда мужчины лгут, они делают это достойно и к всеобщей пользе.

(с) источник неизвестен


Bookmark and Share

Mar 3, 2010

5 singers + 1 drummer = 1 great metal song

This is Van Canto band, their official album is upcoming.




Bookmark and Share

Story of a boy from Kibera

This film was made to coincide with the launch of ‘Megaslumming’, the new book by Share The World’s Resources that was launched in Kenya in January 2010. The film vividly portrays some of the realities of poverty for the residents of Kibera – Kenya’s most notorious shantytown, and focuses on Djemba the street boy who is the central character in the book.

Djemba, a boy from Kibera from jason taylor on Vimeo.


There are still places on Earth where thousands live like on the edge of war and starvation while dozens have money, power and ability to change it...

Bookmark and Share

Mar 2, 2010

Бережемо очі: налаштуйте кольори у своєму Adobe Reader

Зрозуміло, що технологія електронних чорнил береже очі того, хто змушений багато читати. Але поки "читалки" з великим екраном ще не завоювали масовий ринок параметрами, асортиментом та ціною, всі ми і далі читаємо з ноутбуків та екранів. Висока контрасність екрану при перепадах освітлення повільно "вбиває" очі, особливо якщо багато часу проводити за екраном.

Саме тому тим, хто проводить у читанні документів, книжок чи звітів багато годин перед монітором, екраном ноутбука чи нетбука, стане у пригоді невеличка "фішка" щодо налаштування кольорів без зміни яскравості екрана.


1) Відкрийте Adobe Reader (втім, цю процедуру можна зробити і щодо іншого редактора чи переглядача тектових документів). Перейдіть у розділ Edit (Редагувати) - Preferences (Налаштування) - Accessibility.
2) Поставте позначку навпроти розділу "Replace Document Colors" і натисніть на "Custom Color".
3) Клацніть на "Page Background" і оберіть потрібний Вам колір опцією "other color." 




Пораду побачено і перекладено за матеріалами Lifehacker.



Bookmark and Share

ПОПУЛЯРНІ ПУБЛІКАЦІЇ