Продовжую фотозвітувати з нашого локального святкування (перша частина – тут).
24 серпня видалось відносно хмарним і свіжим днем, довелося поверх традиційної святкової вишиванки брати "камуфляж". Основні святкування цьогоріч відбулися 22 та 23 серпня, а 24-го все почалося аж о 16-й, хоча до того часу народ на площу підтягнувся:
Showing posts with label День Незалежності. Show all posts
Showing posts with label День Незалежності. Show all posts
Aug 26, 2013
День Незалежності у Вінниці (ч.1, багато фото)
Цьогорічний День Незалежності в нас пройшов не дуже гучно, але були цікаві моменти, які встиг зафіксувати, тепер от поділюсь із вами. Знімалося все на старий добрий Nikon D60 з кітовим об'єктивом (зараз саме в пошуку нової беззеркалки, на яку можна було б мігрувати) та з мінімальною обробкою в iPhoto.
Зараз в мене за вікнами поливає дощ, а 22-24 серпня погода була сонячною та приємною:
Зараз в мене за вікнами поливає дощ, а 22-24 серпня погода була сонячною та приємною:
Aug 24, 2012
На День Незалежності
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..
(Віктор Баранов, "До українців", Джерело: Вечірній Київ 10 липня 1999 року)
Країні "У" сьогодні виповнилося 21. Повноліття за усіма стандартами та канонами. Час із "учбового" стану переходити до самостійного, відповідального і свідомого прийняття рішень.
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ,
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах.
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття,
У якому свідомості нашій збагнути незмога,
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як?
Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці.
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..
(Віктор Баранов, "До українців", Джерело: Вечірній Київ 10 липня 1999 року)
Країні "У" сьогодні виповнилося 21. Повноліття за усіма стандартами та канонами. Час із "учбового" стану переходити до самостійного, відповідального і свідомого прийняття рішень.
Aug 20, 2010
Український флешмоб: День Незалежності на Facebook
В Facebook Слава Баранський (сподіваюсь, ви знаєте, хто це; а якщо ні - гугл вам у руки) ініціював класний івент: "Нашествие украинцев в День Независимости"
Детальніше про подію TУТ
Я Відвідаю А ви?
Домены и хостинг по лучшим ценам. Для Украины и России
Пресс-релизы и контекстная реклама для В2В / В2С компаний стран СНГ
Предлагаю всем жителям Украины 24 августа установить вместо своей фотографии статуса украинский флаг :) Если сможет сделать достаточно массово, то получится очень украинизированный Facebook :) Если вам по нраву идея, то не поленитесь пригласить в это событие того, кому это может быть интересно!
Ели у вас есть относящиеся к Украине группы или страниц на Facebook, то можно и там дать анонс мероприятия поделившись ссылочкой на страничку ивента
Также анонсируйте это событие в Твиттере или где вам будет угодно. Должно выйти очень красиво, если все получиться :)
Кстати, тут нет никакой коммерции, а просто хочется вызвать интерес к нашему простому и очень красивому флагу.
Детальніше про подію TУТ
Я Відвідаю А ви?
Домены и хостинг по лучшим ценам. Для Украины и России
Пресс-релизы и контекстная реклама для В2В / В2С компаний стран СНГ
Subscribe to:
Posts (Atom)

