Про проектування змін

Управління змінами — найбільш складний і вимогливий процес. Люди витратили безліч часу на написання книжок із менеджменту, проведення мастер-класів та збирання порад про те, як бути готовими до змін в роботі своїх компаній та проектів. Натомість набагато корисніше було би навчитися проектувати зміни, а не змінювати проекти.

Гейтс, Цукерберг та інші - про те, чого не вчать у школах / вишах

Ініціатива захочення молоді до програмування та створення стартап-бізнесів Code.org оприлюднила у лютому цікаве відео про те, чого не вчать у школах на думку провідних підприємців та ІТ-експертів, і чого варто було би вчити насправді (а також - цікаві історії з минулого Цукерберга, Гейтса та інших):



І в якості P.S.:

5 мифов о жизни, которым учат в вузах

Copyright Shutterstock
Давайте признаемся честно: кроме нескольких хороших друзей, ряда интересных знакомств, студенческих вечеринок и умения делать шпаргалки и вести конспекты отечественная система образования ничего не дает. Вы проводите в вузе 4-5-6 лет - и выходите оттуда с дипломом в одной руке и целым мешком иллюзий и завышенных…

Про крауд-проекти, які допомагають лагодити міста

Є такий крутий британський проект FixMyStreet. Суть його дуже проста: ви на сайт додаєте фотку + адресу + опис проблем (ліхтарі не горять, яма на дорозі, сміття не вивозять, п'яні сусіди паркують вам машину на газон і зламали гідрант) - і за деякий час до вас мерія та комунальні всілякі служби присилають фахівців, вони все лагодять, прибирають, створюють душевний та моральний комфорт для життя. Кажуть, дуже ефективно працює (LAM навіть наводив проект як приклад того, як "у них" класно працюють чиновники із населенням; а ще були якісь публікації, здається, у Newsweek).

В Росії також є аналогічний проект. Називається (як не дивно) "Почини свою улицу". Ідея та ж сама, а наскільки ефективно проект працює - не знаю, відверто кажучи. Але вже сама наявність майданчика для "сигналів" - ОК.

А що в Україні із цим? Здається, із загальноукраїнських є лише аналог "Росяма" - "Укряма". Ідея та ж: фоткаємо дорогу із ямами, залишаємо координати, передаємо в ДАЇ міста чи області - і колись там в майбутньому обіцяють полагодити (але чи полагодять - остаточно невідомо; судячи зі статистики на самому сайті, лагодять такі ями за зверненнями не так вже й часто, бо "бракує коштів, часу, ресурсів блаблаблабла").

А от із місцевими проектами справи цікавіші. У Вінниці вже декілька років успішно працює можливість поставити пряме питання меру. Мер не лише відповідає (як не сам, то його прес-служба), але й вживає відповідні заходи за зверненнями (хоча в колекції звернень, звісно, трапляються кумедні штуки типу "привезіть нам з концертом Діму Білана": тут уже представникам мера доводиться включати почуття гумору та коректності на повну потужність). Нещодавно в цю ж рубрику додали можливість залишати прямі звернення до міськради та телефонувати / писати до служби швидкого муніципального реагування "Цілодобова варта" (сам користувався телефонними зверненнями не раз, і все дійсно працює так, як заявлено).

А ще із 2011 року працює сервіс "Мапа звернень громадян": мерія та фонд "Відродження" реалізували проект, де всі звернення по типу британської FixMyStreet наносяться на карту і розглядаються чиновниками, а по ним вже приймаються конкретні рішення, дії та заходи:

 Цікаво, як ситуація з такими краудсорсинговими проектами в інших українських містах? Чи є у вашому місті щось подібне?

Про прості приклади

Після перерви в декілька місяців почав знову слухати подкасти мого улюбленого проекту Freakonomics Radio. І під час прослуховування збагнув, що саме мене приваблює в тому, як Левітт та Дабнер пояснюють найскладніші чи найбільш непрості макро- й мікроекономічні явища та суспільні тенденції. Вони використовують прості життєві приклади.

Те, що можна було би пояснювати вкрай точними та науково обґрунтованими термінами, вони розбирають на окремі фрагменти за допомогою простих прикладів, аналогій, коротких (чи не дуже) життєвих історій конкретних відомих чи пересічних людей, аналізом окремих історичних явищ чи побутових ситуацій.

Подібний підхід не завадив би не лише українській вищій освіті (яка - як мав можливість неодноразово переконатися, - часто-густо ставить за мету "напхати" голови студентів абстрактними теоретичними знаннями із повним відривом їх від дійсності (а у випадках, коли мова йде про менеджмент, маркетинг чи управління персоналом, такий "відрив" - це вирок для майбутнього фахівця: отак довіку й перекладати йому папірці в офісній "комірці" банку з одного стосу в інший).

Такий підхід "пояснення на пальцях" + розуміння суті явища та його взаємозв'язків став би в пригоді і нашим новим-старим політикам, і журналістам, і навіть блоггерам. Замість того, щоб "вознестись главою непокорной" в захмарні висоти власної компетенції, можна робити це просто.

Блоггер та гравець у покер (а тепер - ще й кандидат в депутати однієї із місцевих рад у Росії) Максим Кац - наприклад - просто показує, які є міста "там, у них" і якими їх можна було би зробити (при бажанні влади та самих городян) "тут, у нас". Мені здається, що якби було більше людей, котрі конкретними простими прикладами можуть проілюструвати власні думки, прагнення, цілі, ідеології, напрямки діяльності - то і зміни "знизу" в житті суспільства могли ставатись частіше. Бо продемонстроване на простому прикладі запам'ятовується і втілюється в життя легше (ваш Кеп на сьогодні :) ).

PS: прості приклади мають ще й спонукати до певних самостійних висновків та дій. Тому ЖЖ Каца та подкаст Левітта і Дабнера ви - сподіваюсь, - нагуглите самостійно ;) Обидва рекомендую.

Український хіпхопер збирає гроші на сучасні баскетбольні майданчики

Український хіпхопер Вова Зі Львова
прагне, аби в кожному місті була Мекка районного баскетболу.
Якщо ви так само вважаєте, що це корисно й непопсово -
тоді давайте допоможемо зібрати гроші Вові.
Якихось 27 тисяч "зелених" проектові бракує,
і тоді Вова у Києві перший майданчик збудує.
А якщо справа піде гарно і матиме підтримку,
то такий майданчик з'явиться біля кожного будинку.
Всеукраїнську ініціативу наш хіпхопер обіцяє,
і для її реалізації він грошики збирає.
27 тисяч - перший внесок в справу.
Якщо дасте по долару - діти матимуть забаву.
"Мопед не мій", але експромтом цим підтримую цілком;
за подробицями перейдіть на сайт і дізнайтесь загалом.