Від (в)контактів до "діаспори" шлях лежить через через twitter-xss

Хлопці з проекту Diaspora через фандрайзинговий сайт Kickstarter отримали $200 тисяч добровільних внесків від 5 доларів до 2 000 плюс "благословіння" та підтримку навіть поважних людей із Facebook (лінки кидати не буду, пости були на TechCrunch, в Mashable та в "топі" Digg). Тепер вони вже представили девелоперський пре-реліз для тестування. Здавалося б, чому стільки людей зацікавились проектом, який по суті пропонує побудувати закриту і контрольовану соцмережу на власній платформі із р2р-принципами? Хіба відкритість та цілковита централизованість сервісу не краща за локальні соцмережі, які будуть поєднані (або не поєднані - за бажанням "сідерів") між собою?

2007-го року я закінчив виш, переїхав жити до іншого міста. Саме там, в період, коли шукав роботу, чимало часу проводив онлайн, і серед вхідної пошти отримав інвайт від приятеля зареєструватись на ВКонтакті, а ще за декілька днів - від іншого знайомого - такий же інвайт - на реєстрацію у Facebook. Скінчилось тим, що зареєструвався в обох сервісах, але до 2009-го активно використовував лише ВКонтакті. Саме завдяки цьому російському аналогу американського Фейсбука на власному досвіді дізнався, що таке викрадення паролів, злам акаунтів, фейковий рейтинг та усілякі CSS-моддінги і атаки. На деякі проміжки часу доводилось навіть не користуватись мережею, де принципи ліберального - дуже вже ліберального - ставлення до безпеки призвели до того, що протягом тижня в стрічці оновлень "ламались" десятки акаунтів "френдів" і йшло "вкидання" фішингових чи троянських посилань. З часом рівень безпеки зріс, але як у тому анекдоті "но осадок-то остался".

2009-го року я перейшов на Facebook і Twitter, керуючись не лише прагненням чогось нового, але й тим, що рівень безпеки даних на цих сервісах був на той час вищим (принаймні, на Facebook; Twitter лише цього року зумів вчасно справлятись із такими явищами як падіння серверів від напливу юзерів чи поширення шкідливих посилань і фрагментів коду). І ось сьогодні, 21 вересня 2010 року, одночасно відбувається дві - як для мене - знакові події. Перша: на очі трапляється стаття у Telegraph, присвячена тому, що через заплутаність налаштувань приватності та статус публічної події за умовчанням 14-річна дівчинка запросила до себе на день народження замість 15 осіб понад 20 тисяч бажаючих. А друга подія: майже одночасно із читанням статті в Твіттері стається те, що на Хабрі вже охрестили "#twitter-xss": можливість скористатись "дірою" в коді верстки старої версії Твіттеру (нагадаю - вже тиждень тільки і розмов, що про New Twitter, в якому мають поєднатись начебто Twitter, TwitPic, можливості HTML5 і багато інших "плюшок"). А сьогодні завдяки експериментам народних умільців із кодом можна було побачити в стрічці як ось такі приємні картинки:

так і відчути на собі неприємні випадки переходу за невідомими посиланнями чи побачити спливаючі вікна із текстом різного характеру. Навіть автоматичні ретвіти були, коли мишку у веб-інтерфейсі підвести до посилання. І ось тоді я зрозумів хлопців із Diaspora.

Ми надто довірились централізованим сервісам в питаннях контролю за безпекою та контентом. Кожен раз, ставлячи "я згоден" чи тиснучи "ОК" під правилами користування сервісом чи умовами безпеки того чи іншого сайту чи сомережі, ми тим самим відкриваємо доступ стороннім людям та технологіям до певної частини своїх даних та інструментів, якими оперуємо.

Це не означає, що треба стати параноїком, видалити всі акаунти, вимкнути Інтернет і викинути ноутбук у вікно. Це лише означає, що користувачам потрібні рішення та платформи, які - на кшталт Diaspora - стануть проектом, який самі користувачі будуть в змозі контролювати і адаптовувати під свої потреби.

Погодьтесь, що більшість із вас використовує соцмережі та мікроблоги для спілкування із певним обмеженим колом осіб (за власними спостереженнями це - не більше 40-60 осіб нерегулярно і не більше 10-20 осіб - регулярно із усього списку контактів). Шлях від контактів "із усіма" до створення контактів "із вибраною групою" лежить через епізоди, аналогічні тим, що мали місце на ВКонтакті 2 роки тому чи сьогодні у Твіттері.

Люди прагнуть спілкуватись не лише "наживо". Але це не означає, що ці ж люди прагнуть, аби у них за спиною "тусувалась" ціла купа випадкових знайомих чи сторонніх осіб. Одночасно із тим - обгороджувати парканом себе не станеш: адже тоді щоденно треба буде тільки тим і займатись, що фільтрацією контенту та контактів.

Відкритість - це добре. Але коли вона переростає в анархію із скріптів у вашій стрічці чи в публічний ризик "засвітити" ваші дані у Facebook чи Foursquare, тоді над питанням відкритості варто поміркувати.

Замовити хостинг Додати прес-реліз Придбати аудиокниги Купить DVD фильмы

Google: Wave помер, хай живе Wave in a Box

Не встигли вітчизняні - прости Господи - "експерти" та "ІТ-блогери" із сарказмом та манією величі поховати Вейв в своїх жежешечках та стендалончиках, як Google несподівано підносить щедрий дар розробникам і користувачам (а ще таким ентузіастам, як я) стосовно майбутнього Google Wave як пакету інструментів для командної роботи. Хочуть проект переназвати в Wave in a Box і подарувати спільноті на правах опен-сорсу. Обіцяють клієнт-сервер архітектуру, віджети та API і взагалі зберегти проекту життя, лише трішки видозмінити.

Подробиці від Google можна почитати на власні очі.

Домены и хостинг по лучшим ценам. Для Украины и России

Пресс-релизы и контекстная реклама для В2В / В2С компаний стран СНГ

Linux distros: what you should pay attention to

everybody knows abou Ubuntu, Fedora or Mandriva. and what are the other variants to try with your netbook, notebook or PC? let's look at them.

Moblin

The Moblin Architecture is designed to support multiple platforms and usage models ranging from Netbooks to Mobile Internet Devices (MID), to various embedded usage models, such as the In Vehicle Infotainment systems. The central piece of the architecture is the common layer we call "Moblin Core", a hardware and usage model independent layer that provides one uniform way to develop such devices. Underneath the Moblin Core sits the Linux kernel and device drivers specific to the hardware platform, and above the Moblin Core are the specific user interface and user interaction model for the target device.

this Linux distibutive is developed for the needs of the netbook-owners and specially for the Intel Atom platform, so I think this can be tried also at Eee-Box PC and the same solution from Acer Aspire as well.

EasyPeasy
This is formely Eeebuntu distro, re-mastered for the wider area of netbooks on the Intel Atom platform as well with a NetbookRemix-like interface.

Brand New Interface
Your netbook is not your typical laptop, so why should you use a typical laptop interface? The Netbook Remix interface allows fast access to all your favorite programs all from one place. Never again will you have to hunt through menus to find what you need.

Improved Web Experience
For surfing the web Easy Peasy includes the greatest web browser available: Firefox 3. It's designed to provide a faster, more secure web browsing experience to date.

Office On-the-Go
Includes OpenOffice 3, a free office software suite featuring compatibility with all major office software, you can get all your work done from just about anywhere you can work on your netbook.

Enhanced Hardware Support
Improvements have been made across the board to support all netbooks ensuring you'll be supported no matter what netbook you choose.

Sabayon
This awesome-looking distro is Gentoo-based and declares greate features out-of-the box for most of the modern PCs and notebooks as a working station.

Sabayon Linux is an operating system powered by the Linux kernel and GNU. There are many Linux flavors, but most geeks just call them distributions. We are a Linux distribution, though, and try to provide our users the best and most complete computing experience.
Our philosophy follows two simple statements:

A) OOTB (out of the box) Functionalities: There should be no problems and everything should "just work."

B) KISS: Keep It Simple Stupid!

Moreover, to achieve this, Sabayon Linux uses Gentoo Linux as its base. It is (and always will be) 100% compatible with it. We are one of the most scalable distributions and are happy to support everyone from the most creative kernel hacker to the newbie. How? Because of point A above, and because Gentoo Linux is THE most extensible Linux distribution, no one can say anything to the contrary.

What Sabayon Linux is NOT

* It is NOT a binary-only distribution. Yes, you can install Sabayon Linux in half an hour and have a powerful desktop under your hands. But, our current policy does not support the idea to fork Gentoo Linux package management because users don't like to waste time compiling. We have a clear idea; if you don't want to compile a lot of packages just wait for the next release, because you always be able to:
o Update your current installation to the latest Sabayon Linux by running the Sabayon Linux installer and choosing the Upgrade option
o Keep up to date, Sabayon Linux release cycles are very, very short. If you just want to keep your PC secure, just use the glsa-check utility.
* It is NOT developed with politics in mind. This means that if we like an application over another, it's just because it could work better and be closer to our OOTB philosophy described above.
* It is NOT company-driven. We have always been users, and then developers. That's our power and our view. We only want something that works without Microsoft and their superficial operating system implementation!
* It is NOT Ubuntu! We don't try to mimic any other distribution, we just take the best from each one.

this is the most interesting from-the-first-look distributive of the last time which I think I should try at home by myself.

Jolicloud
No, this has nothing in common with Angelina ;) this is a cloud-computing OS for the wide society which now collect users and declares proccess of sending invites for beta-testing.

Jolicloud is an Internet operating system[1]. It combines the two driving forces of the modern computing industry: the open source and the open web.

Jolicloud transforms your netbook into a sophisticated web device that taps into the cloud to expand your computing possibilities. The web already hosts a significant part of our lives: mails, photos, videos, and friends are already somewhere online. Jolicloud was built to make the computer and web part of the same experience.

The online world is taking processing power away from our computers, so we won't need expensive machines in the future. The web improves itself, so we don't need to replace machines all the time to be able to run newer versions of operating systems or office suites.

But the real catalyst of change has been the arrival of the netbooks: they started as an experimental low cost laptop for kids and they now radically change our views on how much we are willing to pay for personal computers. Think about it: computers are now becoming cheaper than mobile phones and MP3 players.

We feel privileged to witness this rebirth of the computer culture and are very excited about the world changes it can foster: More affordable means more people around the world connecting with knowledge, more communication between people and more balanced access to computing power with less cost, format or geographical limitations.

We come from the web, so we built our user interface mostly using its core technologies (HTML, JavaScript, CSS). We have integrated our web DNA into the OS to make it modular, social and personal. Our developer platform relies on the web and will let anyone or any service join in no time. With our API, developers will have the ability to let their website communicate with the computer directly with no need to code specific native applications.

Other Linux distros
Some more interesting Linux distros for your laptop, PC or netbook can be found via Linux Freedom Site


What distributive you should choose for your personal needs is still your choice. But remember that media-aimed and entertainment-oriented distros are a little bit different from those ones which are used by netbooks and older PCs for the efficient hardware-working. just test and enjoy the result, 'cause the choice is possible ;)

testing Mobling 2.0 Beta on Acer AspireOne

I watched this video and decided to risk. especially - the new beta was loaded since June 26th, so I downloaded the Moblin Installation image (.img) from here and made a bootable USB drive with the help of WinDisk Imager. the img-file is nearly 660 Mb large, so you need at least 2 Gb drive for an efficient live-USB.

after the booting from USB-drive I've got a standard Moblin desktop with the browsing toolbar and the apps announced on the screenshots of the OS. WiFi, video and sound worked out-of-the-box, Ethernet adapter and Fn-hotkeys as well. the interface seemed to be very simple but convenient as for the 8,9'' screen of my AAO with SSD-drive (8 Gb). Installation took nearly 10-15 minutes and after rebooting I've got the same looking simple but pleasant and glamouros-like interface and apps as in the Live-USB version.

noticed features:
- WiFi, sound and ethernet out-of-the-box;
- built-in support of Ogg soundfiles and Ogg video out-of-the-box;
- very simple and natively convenient interface for the small netbook's screen;
- battery indicates correct;
- working Fn-keys;
- no touchpad scrolling support;
- not clear what is about built-in camera;
- very basic apps;
- hot-pluggable card-reader is on (from the left side at least);
- no working LEDs for WiFi;
- nice way of navigation between files and directories with a tap-touch mechanism;
- bonuses; animation film "Big Buck-Bunny" and soundfiles with a good jazz and soul; all of them are Ogg-formatted;
- support for social networks' profiles and todo-lists together with calendar and recently used files.

from the first view this OS looks good enough, though the functionality seems to be rather online-aimed and cloud-computed rather the local-based like in usual Linux-based distributives. Moblin still can't be the one and only OS for you netbook for solving most of the everyday-tasks, but it can be used as a basement for experiments.

Acer AspireOne: gOS, Windows чи Ubuntu?

Отже, вже 4 місяці в мене є Acer AspireOne із SSD 8 Gb + 8 Gb SD-card, 1,5 Gb RAM, Intel Atom 1,6 GНz. Нарікань на саме залізо немає жодних (тьху-3 рази), окрім трохи набридливого вентилятора, але у громадських місцях та у офісі його не чути взагалі за загальним рівнем шуму, та й звичка працювати під музику в навушниках добряче допомагає.

За цей час на цій зручній машинці мною було відтестовано 4 ОС: gOS, Windows XP SP 2, Ubuntu 8.10, Ubuntu Netbook Remix 9.04. Настав час описати свої враження.

gOS:
Термін використання — 2 дні.
Система поставилась із флешки без жодних проблем. Після перевантаження перший запуск відбувався дещо повільно. Ядро системі лінуксове. Звук та вайфай “з коробки” не піднялись. Відео піднялось, більшість конфігів теж. Кардрідер запрацював лише один. Вебкамера не працює, мікрофон швидше за все — теж. Після встановлення зайняло щось близько 2 Гб простору (є підозра, що 1 Гб ОС зарезервувало під якийсь файл підкачки чи щось типу того). Безліч закладок на сервіси та соціальні мережі, а також онлайн-інструменти роботи із файлами та документами (але без працюючого вайфаю та без підключення до інету розмаїття цих можливостей — лише красива картинка). Десктоп повінстю зкопійовано з MacOS, але трохи змінено кольори. Все досить приємно виглядає, ефекти анімації одразу включено. В стандартній поставці немає ані OpenOffice, ані Pidgin, ані графічних та звукових кодеків, відтак, без оновлення через інет нічого не буде. Завести під цю ОС USB-модем від PEOPLEnet не вдалося, вайфай підніматись не захотів. Вердикт — виглядає досить пристойно як для тестового проекту чи пре-лоад системи до встановлення базової системи, але працювати звичними інструментами в такому середовищі неможливо (хоча це краще за безжалісно обмежений Linpus). Видалив.

Windows XP SP 2:
Встановлено спочатку повноцінну версію, в якій вручну довелось вимкнути купу служб та процесів примусово, щоб зекономити ресурси нетбука та сприяти швидшому процесу завантаження. Повноцінна система жахливо гальмувала SSD-накопичувач нетбуку, довелось ставити спеціально скомпільовану версію від “умільців”. Шаманити над флешкою довелося трохи довше, система поставилась лише із 3-ї спроби. Після установки одразу забрало під себе майже 3 Гб місця.
Якщо попередня система завантажувалась секунд за 20, то тут процес навіть після всіх оптимізацій тривав не менше 30-35 секунд. Після встановлення нормального пакету програм (MS Office 2007 не поставився - “замерз” на півдорозі; поставлено portable-версію; інші програми інстальовано на картку пам'яті у нормальному вигляді) процес завантаження сягнув 40-45 секунд (часто — до 1 хвилини). Плюси: система вже знайома, більшість програм ставляться і працюють без проблем, навіть Photoshop 7.0, Artweaver, Skype. Мінуси: довелося добряче пошукати, поки зібрав усі драйвера, щоб підняти звук, “рідне” відео, вебкамеру та вайфай. Крім того, швидкість роботи навіть із спеціально підготованим дистрибутивом Вінди та максимально оптимізованим під нетбук portable-софтом часто залишала бажати кращого. Іноді траплялися зависання. Дзижчання вентилятора вдалося врегулювати за допомгою зібраної тими ж “умільцями” утиліти для ААО. Довелося також поставити ESET NOD32 Security, тому що через вайфай на роботі активно почали пробиватись віруси. Найголовніший недолік — нетбук, який все одно не є захищеним від вірусів, суттєво пригальмовує при ємносних процесах роботи із ним та потребує купи драйверів із різних сайтів. Вайфай завівся після інсталяції драйверів без жодних проблем; теж само і PEOPLEnet-модем. Система протрималася 2 місяці, після чого було остаточно прийняте рішення відмовитись від Вінди через постійну потенційну небезпеку вірусного зараження та необхідність постійно оновлювати бази та ключі до NOD32.

Ubuntu 8.10:
Встановлення відбулося напрочуд швидко через USB, із образу, записаного на флешку (весь процес до появи стартого екрану системи зайняв близько 20 хвилин). У стандартній інсталяції вже були Mozilla, Pidgin, OpenOffice, пару базових кодеків, інше ПЗ. Кодеки для відео та аудіо довелось докачувати. Зовнішній модем завівся через консоль. Скрипт для відключення вентилятора запрацював, але навіть після перетинання познначки нагріву явно не поспішав вмикати вентилятор знову, тому від ідеї управлінння вентилятором довелось відмовитись. Вайфай із коробки не завівся; зате відео, звук та решта пристроїв запрацювали “з коробки”, вебкамеру та мікрофон теж знайшло. Потрібні пакети та локалізації, а також софт на власний смак заваннтажив через зовнішній модем, процес на всі оновленння зайняв близько 1,5 — 2 годин. До встановлення софта система зайняла під себе 1,5 Гб. Плюси: швидкість, краса, відсутність вірусів та зависань, можливість вибрати серед широкого розмаїття функціонального, хоча й не “навороченого” безкоштовного софта. Мінуси: “мертвий” вайфай, періодичне “залипання” відеокамери, дзижчання вентилятора та необхідність часто шаманити проміжні процеси встановлення через консоль. Крім того, правий кардрідер періодично “вирішував” не працювати взагалі, і навіть перезавантаженням це не лікувалось. Перший місяць використовувалась як паралельна ОС із Windows; потім — як єдина можлива ОС.

Ubuntu 9.04 Netbook Remix 9.04:
Використовується із травня до поточного дня. Цей текст я пишу саме під цією ОС. Процес встановлення з флешки зайняв близько 30-35 хвилин. “З коробки” піднялись вайфай, скроллінг пальцем на тачпаді, нормальна українська розкладка клавіатури (з неї і пишу зараз) відео, звук, мікрофон, обидва кардрідери, управління мережею та живленнням. Скрипт для вентилятора як і раніше вирубає вентилятор назовсім, повертати на певному рівні температури вентилятор “до життя” не збирається, тому дзижчання вентилятора поки що зі мною :) Кодеків на борту мінімум, доведеться докачувати. Позитивні сторони: hot-plugged кардрідери, працює вайфай, OpenOffice останньої версіїї в комплекті, нормальна підтримка додатків і самого середовиша Adobe AIR; новий інтерфейс, спеціально адаптований під екран нетбуків, великі значки, гнучке управління яскравістю та шрифтами. Ну і як завжди — жодних вірусів та зависань, приємний вигляд, мала кількість звернень до оперативки та SSD (судячи з того, що індикатор практично не миготить, окрім як в період запуску програми). Негативні сторони: їх всього дві, але вони значні — все ще нестабільна робота скрипта із управління вентилятором (шукаю якусь програмку, щоб це діло вирішити) і вирізаний з ядра модуль usbserial, через що немає змоги підключити зовнішній USB-модем. Остання штука є доволі неприємними і незрозумілим моментом, сподіваюсь, що в релізі Karmic Coala розробники все-таки отямляться, і повернуть модуль назад (тому що мені зараз зовсім не посміхається перезбирати кернел — я ставив систему на форматований чистий SSD, вже все налаштував, немає жодного бажання відкочуватись назад до 8.10 із старим ядром, щоб потім знову ставити поверх 9.04 (ще не відомо, чи це спрацює)). Окрім траблу із usbserial жодних інших нарікань немає. Система чудова, рекомендую усім, у кого є нетбук ААО; софт прекрасно “розуміє” документи та файли, створені під Windows, а Wine цілком коректно запустив мені декілька доволі “важких” ЕХЕ-додатків. Читалка книг на базі цієї версії Лінакса просто amazing! :) В цілому, можу сказати, що переxід на Лінакс — це питання суто звички та зміни стереотипів мислення. Якщо у Вас із цим все гаразд — тоді вперед до нових можливостей та життя без вірусів!

lifehack: more PDF, less .doc

Have you ever faced a problem of compatibility of MS Office docs between different PCs or Macs or Nokia phones or Ubuntu or some other OSes and office toll-packages while co-working with MS Word or PowerPoint docs with different versions of files? I know this problem very well. In our company there is OpenOffice for Windows widely spread (thnx to god-damned security policy in the software licensing). And when you send a perfect doc or presentation to your co-worker or to the manager, there is a risk that he or she will see a mashup instead of a proper document.

The only answer in such a situation is PDF-format. It is stable, good and OS-compatible for all possible configurations and packages of software. But most of the tools of such a kind are non-free. That's why I'd like to tell you about free PDF converter which is absolutely legal and free of any licensing.

doPDF is a free PDF converter for both personal and commercial use. Using doPDF you can create PDF files by selecting the "Print" command from virtually any application. With one click you can convert your Microsoft Excel, Word or PowerPoint documents or your emails and favorite web sites to PDF files.

Here you can download this soft for free.

Main benefits for using this free PDF converter:

* It’s free - PDF converter free for both commercial and personal use.
* 32-bit and 64-bit support
* No GhostScript or .NET - doesn’t require 3rd party programs to do PDF files such as GhostScript or runtime environments like the .NET Framework.
* Customizable resolution - you can choose any resolution from 72 to 2400 dpi.
* Predefined/custom page sizes - choose a default page size (Letter, Legal, A4, A5, A6, ...) or enter your own custom page size.
* Searchable PDFs - you can search for text within the created PDF file (and search engines will also index the text from the PDF).
* Multi-language

* Barely uses any computer resources - compared to other free PDF converters, doPDF barely uses any memory or CPU resources when doing the actual conversion to PDF.

(c) from the official site of doPDF.

These reasons sounds nice for a test of this software. As for me, PDF is rather convenient format for eBooks, tutorials or sharing presentations and brief descriptions as well as solid whitepapers and agreements, because it provides full integration of text and graphical content for business needs and clear informational flow. I prefer reading books and sharing presentation materials in PDF, 'cause they are fully compatible with my Windows XP at home, Ubuntu on my netbook and Symbian OS Adobe Reader in my Nokia smartphone. This is the reason why more PDF and less .doc give more opportunities. Try it and you'll like it.

lifehack: 10 причин перейти на Linux, 5 причин остаться с Windows

(с) by Dream Is Real.

Все, о чем я тут напишу, не является попыткой сагитировать вас или обобщением общеизвестных фактов. Просто я неделю прожил на Linux Ubuntu 8.10, и будучи до этого почти 7 лет пользователем Windows на самых различных конфигурациях "железа" могу сделать кое-какие выводы для себя. Полагаю, что эти выводы будут полезны и для вас.

Если вы хотите попробовать бесплатное ПО и ОС - пробуйте. Если вы не готовы отказаться от привычных антивируса и файерволла - оставайтесь там, где сидите.

Если вам нужна система, которая будет красивой, безопасной и хорошо функциональной в 90% случаев - ставьте Линукс. Если вам нужна система, которая будет красива в меру, на 90% функциональна с разным оборудованием, но в ее безопасности будут дыры, а еще вам лень приложить ум и руки к тому, чтобы "все работало" и вы предпочитаете по сто раз жать на кнопки "ОК" и "Отмена" - ставьте Виндовз. Если Вам нужна изумительно красивая система с максимальным уровнем безопасности, которая будет "просто работать" и вы не будете на нее ничего доставлять самостоятельно - ставьте Мак. Точнее не так - покупайте (ведь на обычном РС Мак не встанет, а "поломанная" версия "хакинтоша" доставит вам кучу головной боли по ее установке и - что вполне вероятно - так и не "станет" как надо).

Но я немного отвлекся от темы. Неделя ежедневной эксплуатации Линукс по 10 - 12 часов в сутки позволяет мне говорить о 10 причинах перехода на Линукс и 5 причинах, по которых я все же иногда включаю Виндовз (на ноутбуке стоит две системы).

10 причин перейти на Линукс

1. Никаких вирусов. Всё, что удалось найти по возможным вирусным угрозам под Линукс - это два каких-то вируса, которые надо под консолью собрать на удаленной машине, но компилированный пакет все равно сможет запустить только сам юзер атакованной таким способом машины, что учитывая режим sudo и обязательный запрос со стороны системы на подтверждение действия со вводом пароля практически сводит на "нет" самую ничтожную возможность даже такой редкостной атаки (вспомните, сколько видов и подвидов вирусов есть для Виндовз, и сколько полезных файлов, папок и ваших нервных клеток унесли они с собой в неизвестность..)

2. Это очень красивая и при этом быстрая система. Которая не стоит ни цента. Вспомните, сколько стоит Виста. Вспомните, сколько стоит легальный полнофункциональный Астон. И вспомните, с какими проблемами в функционале и нагрузке на "железо" вам приходится при этом сталкиваться. Если в Линуксе сделать 8 рабочих столов, запустить музыку или DVD и при этом кинуть на конвертацию пару видеофайлов, а также врубить на максимум все эффекты анимации и надстройки Compiz и Gtk, то лишь тогда, посреди всего этого сверкания, вращения, кручения, трехмерного полусферического вращающегося рабочего стола, порхающих полупрозрачных окон и кучи запущенных приложений вы почувствуете нагрузку на систему, идентичную тому, как у вас обычно работает 2007-й офис в режиме редактирования крупного документа или при кодировании видео. И да - деньги платить за лицензирование никому не надо. Можете спокойно ставить на рабочем месте - никакие СБУ и прочие госпроверки на "пиратский" софт вам не страшны.

3. Это возможность работать даже тогда, когда переполнен кеш или файлы подкачки. Я ненавижу Винду за переполнение памяти и перегрузки на ОЗУ. В Линуксе у вас максимум ляжет пару модулей или переполнится домашний каталог, но вся система будет исправно работать. В Винде у вас рухнет все и вы будете наблюдать в диспетчере задач бешеные перегрузки, а сам файл подкачки вырастает до 2 Гб. В Линуксе я обхожусь 700 Мб.

4. Это доступно и просто. Встроенная справка, мануалы, поддержка на официальном сайте дистрибутива. Главное - уметь читать по-английски и в точности следовать инструкциям. И иметь хотя бы немного логики. Остальное - приложится.

5. Никаких сервис-паков. Чтобы на ноутбуке заработал кардридер, в Винде надо поставить 100 Мб сервис-пак. Кто-то объяснит мне, ЗАЧЕМ??? Если все остальное и так работает. В Линуксе неработающее оборудование "поднимается" зачастую скачиванием 1,5 Мб какого-то нужного файла для ядра.

6. Это понятное обновление. Просто набираешь в консоли

sudo apt-get install

и все. Либо открываешь Synaptic Package Manager и в строке поиска просто описываешь то, что тебе нужно. Дальше - ставишь "галочки" мышкой и жмешь "Install".

7. Это богатый функционал и ПО на все случаи жизни. Бесплатно. Легально. Я нашел все, что есть у меня под Виндой. Кроме Safari, iTunes и адекватных драйверов на графический планшет. Нашел даже то, за что под Виндой надо выложить от 100 до 1000 долларов, если программы-аналоги покупать и ставить по лицензии. И все это РАБОТАЕТ, а не пытается делать вид, что работает, как часто происходит в Винде.

8. Это рабочие столы. Много рабочих столов. Когда ты дня четыре поработаешь с поддержкой нескольких рабочих столов, между которыми можно просто перетащить окно, то попав потом под Виндовз, начинаешь жутко скучать по такой чудесной возможности :) Или очень хочешь, чтобы у тебя появился 30-дюймовый монитор.

9. Это возможность проявить смекалку и фантазию в создание своего рабочего пространства. Окружение можно настраивать по своему вкусу, а не так, как задумали дизайнеры и разработчики из Редмонда. В итоге можно плучить крутящуюся полусферу, 66 рабочих столов, полупрозрачные гелевые окна и эффекты капли от каждого касания мышкой к той или иной программе. А панельки в стиле Mac OS вообще очень вдохновляют.

10. Это новое. А вы любите новое? Думаю, здесь не надо ничего комментировать. "Форточки" навязли мне на зубах просто до тошноты.

Но во всем этом великолепии есть 5 недостатков, которые все же побуждают меня периодически загружать детище Билла Гейтса вместо 3-дшного интерфейса Убунту.

5 причин остаться с Виндовз
1. MS Office 2007. По моему твердому убеждению, это - единственный продукт в плане софта, который чертовски здорово удался Майкрософту. Ни Open Office, ни KOffice с ним тягаться в ближайшее время не смогут. Презентации получаются просто "конфетка", а работа с документами и большим объемом текста визуально приятна. Поскольку мне приходится часто делать презентации или быстро редактировать большие массивы текста, то тут Виндовз выигрывает.

2. Не все графические планшеты работают корректно в Линуксе. Если кто мне на просто (не английском или не на заумном) языке объяснит, как "наколдовать" работоспособность моего Genius G-Pen под Убунтой в GIMР - я такому человеку буду бесконечно признателен и даже портрет его в этом самом GIMP'е нарисую. Пока что планшет под Убунтой мертв, как скала на побережье Финляндии.

3. Звуковые драйвера и конфигурация звукового "железа". О да, звук заработал (после трех обновлений ядра и шаманства с "альсой"). Но он по-прежнему тихо играет на внутренние колонки ноутбука при подключенном аудиовыходе. Насколько знаю, такая проблема преследует только ноуты, и то - далеко не все. Мой Асус угодил как раз в категорию тех моделей ноутов, у которых эта проблема часто бывает. Ядро пересобирать не хочу, дабы не напороть в чем-то другом. Уж лучше так, чем никак. Все равно музыку в наушниках я слушаю только через айпод.

4. Игры. Да, Wine - штука хорошая, но если мне вдруг захочется погонять в Need For Speed Carbon или пострелять бесформенных черепоголовых чуваков в Quake Team Arena, то придется все же прибегнуть к Виндовз.

5. iPod & iTunes. Я пока так и не увидел того функционала по синхронизации и корректному переносу файлов и данных на айпод в Линукс, какое есть в версии iTunes для Виндовз. Это меня огорчает, но пока других вариантов нет. Разве что в Купертино подумают о 30 миллионах линуксоидов, среди которых наверняка есть пара-тройка миллионов обладателей айподов, и выпустят "тьюнс" и для Линукс.

Свою точку зрения я изложил, выбор же остается за вами. Но помните - быстро, красиво и многогранно ваш старый компьютер, равно как и ваш новый ноутбук не заработают ни с Вистой, ни с ХР без "обработки напильником". Попробуйте Линукс хотя бы для того, чтобы увидеть, что в нем "напильник" надо применить всего 1 раз после установки при конфигурировании, а не каждые пару дней, как привыкли делать мы все, ежедневно проклиная "форточки"...

lifehack: бесплатного софта много не бывает

(с) by Ben Thomas

Как известно, за всё хорошее надо платить. Иногда (особенно, если Вы используете Виндовз в качестве основной системы) это "надо" будет обходиться вам в пару сотен долларов, а то и больше. Бесплатного софта не много, но он есть. Давайте посмотрим, что же можно поставить вместо того, чтобы "ломать" или гоняться по сети за "кряками" и "кейгенами".

Хороший список легального бесплатного софта предлагает Nomad_UA в серии своих заметок о бесплатном софте. По крайней мере, замену многим "взломанным" образцам ПО вы точно найдете. А устранение "ломанного" ПО под Виндой - дело нужное, но не потому, что к вам могут завалиться гипотетические дядьки из СБУ, а потому, что с "кряками" и "поломанным" софтом к вам на комп под виндой могут попасть вирусы, которые - при отсутствии нормального антивируса или актуальной свежей базы антивирусника - запросто нанесут вам немало "пользы" с многочисленными "радостями".

Более богатый список по имени "Бесплатный софт под Windows" отыскался вот здесь. Тут уж и вовсе есть многое на любой вкус и любые предпочтения: от веб-броузинга до рисования и дизайна.

Если же вы принадлежите к числу поклонников и обладателей ноутбуков или компьютеров Mac, то вот здесь найдется кое-что интересное и для вас.

Для более широкого поиска полезного софта применяйте вот этот инструмент, а если подумываете о том, чтобы перейти на Ubuntu Linux, то самое время почитать блог о настройке и работе с Ubuntu, который автор ведет, основываясь на личном опыте, пробах, ошибках и успехах.

Надо заметить, что технологии open-source для Windows шагнули значительно вперед за прошедшие лет пять; именно поэтому даже люди, которые ищут решение для управления процессами, договорами и для создания CRM в рамках работы своей компании, могут теперь попробовать одну из систем в действии.

Очень хочется надеяться на то, что трудности финансового кризиса и желание монополистов на рынке ПО заработать больше денег на пользователях минимально повлияют на расширение рынка свободного ПО для Виндовз. По крайней мере - оставят надежду для рынка таких стран, как наша, где все еще объем "пиратского" ПО продолжает составлять 80% рынка даже в корпоративных сетях, не говоря уже о частных ноутбуках и компьютерах.

lifehack: Twitter и другие надстройки и возможности в Gmail

(с) by Solve Sundsbo.

5 лет работы разработчиков над Гуглопочтой не прошли даром: Google Labs предлагает вниманию всех пользователей почты Gmail ряд интересных повседневных инструментов, которые призваны сделать Вашу работу и жизнь интереснее и удобнее.

Для того, чтобы воспользоваться гаджетами, для начала зайдите во вкладку "Настройки", а в ней найдите "Лаборатории" (Labs). Открыли? Теперь перед Вами - список надстроек для вашей почты, которые Вы можете подключить или отключить по своему желанию. Лично я для себя выбрал надстройки, позволяющие просмотр ссылок на Пикасу, Фликр, ЮТуб, а также планировщик заданий и список последних документов из Google Docs (последними стал пользоваться довольно часто, поскольку в офисе нет предустановленного офисного пакета, а доступаться к терминалу каждый раз при необходимости быстро загрузить документ мне просто лень:) ).

Кроме того, есть возможность подключить столь разрекламированный Google Labs автономный режим просмотра и работы с почтой от Гугл.

Ну и отдельно скажу о том, как подключить возможность прямого постинга в столь полюбившийся многим Твиттер без необходимости подключать сторонний клиент или заходить на страницу сервиса микроблогов. Для этого Вам надо выбрать во вкладке "Лаборатории" надстройку, позволяющую подключать гаджеты по URL. А вот как это сделать - подробно и в картинках можно прочесть тут.

Как видим, недавнее 5-летие почты от Гугл свидетельствует о том, что "ребенок" мал, да удал :) и уже даже неплохо умеет управляться с разными полезными "игрушками". Настраивайте свою почту так, чтобы она была как можно более эффективной и удачных Вам отдыха и работы! ;)

Lin Mac PC: темка для холиворчика

Даже когда в мире всё будет по-другому, холивор вокруг Мака, Виндовз-ПЦ (не зайца ПЦ, а виндоузного компа; хотя по уровню последствий заяц адекватнее:) ) и Линукса будет жить и здравствовать.

Война эта подогревается не так самими юзерами, как пиарщиками и маркетологами компаний, которые добросовестно впаривают свои продукты пользователю. Сравним три рекламных ролика.

Первый - исхождение от восторга слюной "простой спортсменки-комсомолки" из солнечной Америки по поводу ноута, укомплектованного Вистой (лозунг "Виста: висла, виснет и будет виснуть" этой девушке, естественно, неведом; равно как и траблы с драйверами и прочие подобные вопросы; впрочем, сей светлый образ - всего лишь явная реклама Винды в сочетании с HP Pavillion, этакий медиавирус "на позитиве"):

<a href="http://video.msn.com/?mkt=en-US&amp;playlist=videoByUuids:uuids:0bb6a07c-c829-4562-8375-49e6693810c7&amp;showPlaylist=true&amp;from=shared" target="_new" title="Laptop Hunters $1000 &#8211; Lauren Gets an HP Pavilion">Video: Laptop Hunters $1000 &#8211; Lauren Gets an HP Pavilion</a>
Попутно рекламный ролик успевает "обкакать" Мак и МакСтор за высокие цены и (о боже, какой ужас!) маленький размер экрана ("всего 13 дюймов"; ну да, барышня явно спортсменка, будет с собой таскать почти трехкилограммовую махину с 17-дюймами; она покупает ноут или мультимедиа-комбайн?! но это ведь мелочи, правда?)

Дальше - очередь Мака. MacBook Air, Mac OS X Leopard - вот о ком пойдет речь:


Сразу вспоминаются слова Джобса, когда он вернулся в Apple: "В ваших продуктах нет секса". Он создал команду, которая дала продуктам тот самый sexappeal. Это - 1 кг веса и готовность "из коробки" без танцев с совместимостью "драйвера еще не вышли", "Драйвера уже устарели", "чтобы заработал кардридер, установите сервис-пак".

Ну и финальное слово - Линуксу. Dell Mini 9 с Ubuntu Linux на борту - герои следующего ролика:


Заметили, как смещен акцент в сторону того, что этим продуктом могут пользоваться все - от 12-летнего пацана до взрослого солидного папы, заметили? Позиционирование, как решение для людей, для всей семьи, упор на открытость, а не на "сэкономьте деньги" (ко всему прочему - девушка из первого ролика заплатила бы на 150 баксов меньше, если бы покупала ноутбук без дурацкой Висты). Каждый член семьи воспринимает ноутбук с Линуксом как "свой". И еще - ОС не привязана к конкретному "железу".

Ну и если вы уже созрели для холивора, то вот вам под занавес "контрольный выстрел" :) Данные ролики, на мой взгляд, отображает всё то, что в принципе творится на рынке операционных систем на сегодняшний день:





И самая отличная реклама - от Novell. О том, что сколько бы не понтовались две из трех систем, но лишь третья из них работает на "железе" двух первых =)




П.С.: война в комментах возможна, но на точку зрения автора данного поста никак не повлияет и в целом не приветствуется :)

MediaWiki, или +1 в резюме и хз сколько плюсов в карму

Сегодня немного о делах и личном эго: своими вот этими вот ручками закончил структурировать и подготовил к окончательному пуску в работу локальный вики-движок. Хотите называйте это "knowledge base", хотите "corporate wiki" или "localized wiki-base" - короче говоря, завершились мои мучения и творческие порывы над кодом, плагинами и страницами для локальной википедии (пафосно звучит-то как, Господи :) )


Кратко расскажу, что же представляет мой "+1" в личную резюмокарму (или карморезюме):

1. Тип движка: MediaWiki (инсталляцию и разворачивание на серваке проводили админы, о технической стороне не знаю ничего, движок с открытым кодом и на лицензии GPL /GNU)
2. Вид работ: введение системы менеджмента файлов и информации в повседневную практику работы менеджеров.
3. Перечень работ, выполненных непосредственно мной:
Создание логической структуры системы.
Контент-менеджмент.
наполнение файлами.
Линк-менеджмент.
Оптимизация меню и навигационных возможностей системы.
Организация политики приватности.
Планирование процессов и внутренних процедур работы с системой.
Поиск слабых мест и оценка с точки зрения usability, customized features, inner changes.

В принципе, вокруг данной системы веду песни-танцы-шаманство с бубном и без уже в течение года. Из "сырого" движка без настройки и кастомизации получилась в итоге вполне симпатичная система, с четкой структурой, массой вручную сделанных ссылок для улучшения навигации и вообще очень гибкий инструмент для менеджера продукта или проджект-менеджера. Откинувшись на спинку кресла, созерцаю дело рук своих, слушая в наушниках Боба Марли :) Весь отличный результат, если учесть, что систему настраивал и кастомизировал в одиночку, и еще - у меня не айтишное образование ;) да здравствует менеджмент информации сцуко и открытый код вики-движков!